Кімната для печалі
Про книжку Андрія Любки «Кімната для печалі»
Оповідання, об'єднані єдиним героєм – самотністю
Збірка коротких оповідань, головна героїня яких – порожня кімната. Метафорично порожня кімната означає сум, який наздоганяє в готелі, занедбаному будинку, церкві, дитячому будинку чи на сонячному пляжі. Історії не пов'язані сюжетно, але кожна досліджує самотність, яка щоразу наздоганяє різних героїв. Але є те, що поєднує всіх цих людей – відчуття втрати. Хтось втрачає близьку людину, інший – стосунки, а дехто те, чого ніколи й не мав.
Кожен час від часу потребує своєї кімнати для печалі та, попри сумний настрій, «Кімната для печалі» – це книжка, в якій, навпаки, часто занадто затишно.
Чому варто прочитати «Кімната для печалі»?
- Збірка оповідань від визнаного майстра короткої прози.
- У 2018 році збірка оповідань була перекладена і видана польською мовою.
- Для тих, хто потребує наразі побути у своїй кімнаті для печалі.
Про автора:
Андрій Любка — український письменник перекладач і есеїст. Пише поезію, коротку прозу та романи, перекладає із польської, сербської, хорватської, англійської. Знавець історії та культури Балкан, популяризатор балканської літератури в Україні. Активний учасник заходів з промоції української культури в Німеччині, Польщі, Чехії, Австрії тощо. Член Українського центру міжнародного PEN-клубу.