Початок літа у Беї, мʼяко кажучи, не задавався. Її мати помирає від передозування, дівчину виселяють з помешкання, бо її мати заборгувала за оренду. Та і по закону Бея не може жити одна, адже вона не досягла повноліття.
Дівчині потрібно десь перебути одне літо. А вже в серпні вона вступає до коледжу, і переїздить до гуртожитку, де нарешті розпочнеться її нове життя.
У неї залишився один варіант - напроситися до біологічного батька в гості.
Так вона приїздить в це невелике містечко, де її батько та його нова сімʼя проводять своє літо, наповнене пляжними прогулянками, плаванням в морі та вечірніми посиденьками біля вогню.
Бея знайомиться зі своєю мачухою та її донькою. А про них вона до цього моменту нічого не знала.
Дівчині соромно, що вона так непрохано вклинилася в чуже життя. Але її нова родина робить все, щоб Бея почувалася як вдома. А її тато намагається всіма силами налагодити стосунки з донькою, в житті якої він брав так мало участі.
Сара, названа сестра Беї, відразу хапається за можливість стати дівчині найкращою подругою. Вона наповнює її будні яскравими подіями та знайомствами.
Так Бея знайомиться з Семсоном. Спочатку їхні стосунки не задалися. Хлопець всіма фібрами душі показував, що дівчина його не цікавить. Але у цих двох виявилося стільки спільного, що вони довго не могли уникати один одного.
Це мало бути літо надій, яскравих подій, кохання та відновлення.
Але виявилося, що у когось є серйозний секрет.
І він ламає всі сподівання на прекрасне майбутнє.
Коллін Гувер пише з однієї сторони дуже різні історії, але все одно в них якийсь один вайб.
Мені подобається.
Історія про вірне та щире кохання, про підтримку та самотність, про емоції та пристрасть. Про травматичний досвід з пораненими людьми. Я очікувала багато від цієї історії та вона виявилась для мене невдалою. Вона не видалась мені такою драматичною як автор хотіла з неї зробити, герої мені теж не дуже сподобались, героїня постійно плакала про свою важку долю.
Я завжди купую всі книги автора, кожна з них особлива, але ця була затягнутою, багато пустих діалогів та весь сюжет наче зроблений з нічого. Хоч звичайно і були тут важливі теми: наркозалежність, самотність, сімейні відносини.
Героям я не повірила, занадто багато драматизму, тому вони не стали близькими для мене. Фінал виявився якийсь нереалістичний, така сумна історія з коханням, а завершення як дитяча казка.
Головна героїня має непросту долю , проживала з матірʼю наркоманкою , через це багато чого не мала і робила помилки в житті . Але всеодно в такій сімʼї , в такому сусіпільстві змогла стати гідною общиною , вибороти собі місце під сонцем . Мені дуже дивно і сумно , що її батько , який є адекватною людиною по мірках суспільства , так мало цікавився життям своєї дитини. Ну як так може відбуватись ? Як можна вичеркнути зі свого життя свою дитину ? Не переживати за неї , за її долю , не знати про неї нічого . Мені як мамі це не зрозуміло . Батьки Беї просто анти батьки для мене , кожен по своєму .
На мою думку ця книга дуже слабка порівняно з іншими книгами авторки . Любовна лінія дуже слабка , вони тільки зустрілись , один про одного майже нічого не знають , мають один від одного секрети , але вже розмовляють про кохання , для мене це неправдоподібно і інфантильно . Сюжетний поворот на 300+ сторінці був передбачуваним , я знала що так буде . Мені не сподобалось , що Бея заради незнайомого хлопця хотіла кинути все , до чого йшла . В цьому плані Самсон молодець , що не дав їй зіпсувати собі життя , заради нього . Фінал дуже зворушливий , милий , але неправдоподібний. Дуже гарна історія , але як казочка , в житті такі історії не стаються