Отже, сама історія розповідає про хлопця на ім'я Рінтаро, якому не сильно пощастило в житті. Він втратив батьків і майже все своє свідоме життя прожив разом з дідусем в його антикварній книжковій крамничці. Саме книжки стають першими друзями для хлопця, він зачитується серйозною літературою яка не кожному учневі до снаги, але насправді насолоджується класичними творами.
На жаль, ніхто не вічний, і дідусь хлопчика помирає залишивши йому у спадок все своє майно, яким Рінтаро не може розпоряджатися в силу свого віку. Його чека нове життя у тітки яке його частково страшить, а частково він з ним змирився. І саме в цей момент в його житті з'являється загадковий кіт, який приходить нізвідки та веде хлопчика до загадкових пригод через стіну книжкового магазину.
Головний герой, разом зі своїм пухнастим поводирем, потрапляє в різні світи та знайомить з різними мешканцями рятуючи книги та неймовірні історії які в них зберігаються. Кожна зустріч з новою людиною - це чергова змістовна та філософська розмова, це проблема обгорнута в людські емоції та виплекана сучасним світом. Мені були близькими і проблеми, які піднімалися в тексті і думки головного героя, автор майстерно звертається через свій текст до читачів та змушує задумуватися.
Крім кота та Рінтаро, в книжці присутні деякі його друзі. Вони досить різні та на їх прикладі можна розглянути відношення інших людей до книг. Також можна помітити їх вплив на головного героя, особливо зі сторони старости. Дівчинка своєю підтримкою та сміливістю не раз допомагала в заплутаних ситуаціях і саме на її прикладі гарно показано як може змінитися думка.
Незважаючи на свій невеликий об'єм "Кіт, що рятував книжки" дійсно вартий уваги. Бо це тепла, цікава та варта уваги історія яку буде цікаво почитати в будь-якому віці.
Автор показує як горе сковує і хлопчику хочеться залишитися наодинці зі своїми почуттями. Але в його життя вривається староста класу Сайо та смугастий кіт Тигр, котрий втягує його у авантюру рятувати книги. Як і поява кота, так і їх мандри сповненні містики та магії, а лабіринти якими вони мандрують вражають мандрівників. Їхніми опонентами стають люди, що негативно впливають на книги і хлопцю потрібно знайти правильні слова, щоб достукатися до сердець, що наповнилися холодом, стали жорстокими та байдужими.
Мандруючи і визволяючи книги Рінтаро стає впевненим в собі, а за допомогою Сайо ще й відважним і вчиться дбати не лише про себе. Рінтаро дорослішає і його дух міцніє, і тепер він знає чого хоче насправді.
Ця історія містить не просто пригоди, вона наповнена сенсами, вчить любити книги і відкриває істину, що дає читання книг. Вона нагадує на скільки важливими є книги.
Це моє перше знайомство з японською літературою, і я тішуся, що воно відбулося саме через цю книгу. Вона невелика за обсягом, легка за стилем (але не поверхнева!), читається швидко, змушує зупинитися, подумати, подивитися на книги (і на себе як читача) трохи інакше.
У центрі сюжету маємо підлітка Рінтаро, який після смерті дідуся має вирішити, що робити з антикварною книгарнею. А тут раптом з’являється рудий чарівно-нахабний кіт. Кіт, який розмовляє й веде героя у символічні пригод. Стиль напевно можна охаректиризувати як магічний реалізм у японському виконанні. Тут без зайвої фантастики, зате з метафорами, ідеями про сенс читання, сутність книжок, споживацьке ставлення до літератури, сміливість бути собою, дружбу та навіть трохи про перше почуття закоханності.
Усе ніби дуже просте, навіть дитяче, але насправді буде цікаво і дорослим, бо тут і про страх змін, про самотність, про внутрішній конфлікт між комфортом і свободою.
Так, вона не "велика проза", не багатошаровий роман, але й не намагається нею бути. Чудова книга на пару теплих вечорів з чаєм, коли хочеться відпочити.
Рекомендую всім, хто любить «Маленького принца», історії з філософською ноткою, теплом і невимушеною магією.
Кіт, що рятував книжки
«Коли книголюби починають говорити про книжки, їхні обличчя сяють»
Спочатку мене зацікавила обкладинка, потім назва, а потім вже я прочитала анотацію і зрозуміла, що це точно «моя книжка».
Книжка для підлітків, тож є певні настанови, але вони дані так тонко та ненав’язливо, що зовсім не заважатимуть насолоджуватися історією.
Рінтарі Нацукі – старшокласник, який став хікікоморі через свою втрату. Його дідусь, власник букіністичної книгарні «Книги Нацукі» помер, тож Рінтарі, який втратив батьків ще раніше, і тепер дідуся, намагається оговтатися від втрати, почувається самотнім, розгубленим та чужим у цьому світі. Єдине, що тримає його на плаву – це книжки з книгарні.
Сайо (однокласниця та староста класу) із почуття обов’язку вирішує допомогти Рінтаро, який вже пропустив багато занять у школі.
І як часто буває, обов’язок переростає в щирі почуття турботи, симпатії та дружби, які виникають, коли люди разом долають труднощі.
А до чого тут Кіт. А Кіт – це та вільна говірлива істота, яка з’являється нізвідки саме тоді, коли її не чекаєш і допомагає тобі зрозуміти хто ж ти є і для чого живеш. Кіт – провідник в інші світи, де на підлітків чекають пригоди, вони мають пройти чотири непростих лабіринти, рятуючи книжки від людини, яка калічила книжки, від людини, яка тримала книжки ув’язненими у шафах, від видавця, який вважав, що короткого викладу книжки цілком досить, а читати самі книжки не обов’язково, а видавати, щоб книжки були прибутковими треба лише дайджести та короткі версії.
Для кожного з них Рінтарі має знайти аргументи, щоб довести, що їх думки, переконання та вчинки хибні.
Наскільки це вдасться нашим героям, чи зможе Рінтарі змиритися із втратою рідної людини, знайти сенс для подальшого життя, відчути, що він не самотній, що здатен відчувати, співпереживати іншим, що знання без мудрості - це лише набір слів, що саме найважливіше - це продовжувати жити і йти своїм власним вибраним шляхом.
Дуже добра книжка про любов до книжок, читання, дружбу, мудрість та сміливість долати життєві труднощі.