0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Клятвений солдат. Те, що тривожить мерців. Книга 1

(1 голос)
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 800,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 800,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Орієнтовний час доставки книг в пункт самовивозу — 3 робочі дні
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%
Теги:
готична проза жахи містика сучасна проза таємниці

Про книжку «Клятвений солдат. Те, що тривожить мерців. Книга 1»

Захопливий і атмосферний переказ класичного оповідання «Падіння будинку Ашерів» Едгара Аллана По

Алекс Істон, відставний солдат і досвідчений воїн, отримує тривожного листа від давньої подруги дитинства — Меделін Ашер. Вона невиліковно хвора, і її стан швидко погіршується. Відчуваючи, що це може бути їхня остання зустріч, Алекс негайно вирушає до маєтку Ашерів, який сам по собі здається живою істотою — древньою, хворою і приреченою. По прибуттю він стикається з містичною, майже відчутною присутністю зла. Маєток, розташований на околицях Руравії — глухої сільської місцевості, оточений дивними грибковими розростаннями, які світяться в темряві та пульсують, ніби володіють власною волею. 

Меделін, бліда й виснажена, втрачає контроль над власним тілом — вона блукає будинком уві сні, її голос набуває моторошного, нелюдського тембру, а сама вона веде розмови з кимось невидимим. Її брат Родерік, який колись був раціональною людиною, тепер схожий на людину, що перебуває на межі безумства: він марить і стверджує, що сам будинок і земля під ним отруєні якоюсь невідомою силою.

Що викликає ці жахливі явища? Чи пов’язане це з минулим родини Ашерів, про яке ніхто не говорить уголос? Або ж сама природа цієї землі породжує щось страшніше за будь-яку людську уяву? Разом із місцевим військовим лікарем і допитливою монахинею-мікологинею, Алекс намагається розгадати таємницю маєтку, що поступово занурюється в безодню божевілля. Та чи не запізно? Бо коли мертві починають рухатися, дороги назад уже немає.  

Чому варто прочитати книжку «Клятвений солдат. Те, що тривожить мерців. Книга 1»?

  • Перша частина циклу «Клятвений солдат» від авторки бестселерів The New York Times.
  • Водночас захопливий і моторошний готичний горор, який по-новому переосмислює класичну історію.
  • Напружена й гротескна книжка, яка проникає в нервову систему читача з першого ж речення і швидко перемагає почуття самоконтролю.
  • Жахлива, але водночас захоплива подорож у світ, де межа між життям і смертю настільки тонка, що зникає без сліду. 
  • Сподобається шанувальникам книжок «Вересневий дім» Карісси Орландо, «Хочу покласти всьому край» Єна Ріда, «Незнайомець нагорі» Лізи М. Матлін, а також творчості Едгара Аллана По й готичних горорів.

Про авторку: 

Т. Кінгфішер (псевдонім Урсули Вернон) — відома американська письменниця, яка працює в жанрах фентезі та горору. Її твори відзначаються глибокими персонажами, оригінальними сюжетами та унікальним поєднанням жаху та гумору. Вона здобула численні літературні нагороди, включаючи премії Неб'юла та Г'юго.

Про що книга

«What Moves the Dead» розповідає історію Алекса Істона, відставного солдата з Галіції, який отримує листа від свого дитячого друга Родеріка Ашера з проханням приїхати, оскільки його сестра Меделін важко хвора. Істон негайно вирушає до маєтку Ашерів, розташованого в глухій місцевості Руравії. По прибуттю він виявляє, що маєток перебуває в занепаді, оточений дивними грибами та аномальною дикою природою. Меделін страждає на невідому хворобу, яка змушує її блукати уві сні та говорити незрозумілими голосами, а Родерік виглядає виснаженим та нервовим. Істон починає розслідувати причини цих дивних подій, співпрацюючи з місцевим лікарем та монахинею-мікологом. Розкриваючи таємниці маєтку, він стикається з жахливими відкриттями, які кидають виклик його розумінню реальності та природи життя і смерті.

Сюжет та головний герой

Головним героєм роману є Алекс Істон, відставний солдат, який отримує звістку про хворобу своєї подруги Меделін Ашер. Він вирушає до маєтку Ашерів, де стикається з низкою надприродних та моторошних подій. Істон — хоробрий та рішучий персонаж, готовий ризикувати власним життям заради друзів. Його військовий досвід допомагає йому протистояти жахам, з якими він стикається в маєтку.

Для кого ця книга

Ця книга буде цікава шанувальникам готичного горору, а також тим, хто цінує переосмислення класичних літературних творів. Якщо вам подобаються історії з насиченою атмосферою, глибокими персонажами та несподіваними сюжетними поворотами, «What Moves the Dead» стане чудовим вибором. Крім того, роман сподобається тим, хто шукає якісну сучасну літературу в жанрі горору з елементами містики та психологічного напруження.

Характеристики
Видавництво Жорж
Перекладач(ка) Наталія Гоїн
Оригінальна назва What Moves the Dead by T. Kingfisher
Кількість сторінок 176
ISBN 9786178287436
Теми художня література
Розміри 138х209 мм
Автор(ка) Т. Кінгфішер
Відгуки і рецензії читачів
Антонюк Ігор 09.09.2025
Т. Кінгфішер «Те, що тривожить мерців»
Химерна повість (2025)
«Є речі, що мають лишатися під водою. Навіть якщо вода — це озеро біля старого дому»
Атмосферно, іронічно та дотепно. З присмаком міцного чаю й запахом грибів…

Невеличка історія Т. Кінгфішер — це не просто переспів Едгара А. По. Це наче замість того, щоб дивитись на відображення в озері, ви занурюєте руку в його глибини — й щось хапає вас у відповідь. Невідоме, незбагненне та моторошне.

«Те, що тривожить мерців» — це повість з вивіреною готичною атмосферою та дбайливою деконструкцією жанру. Тут усе наче знайоме — маєток над водою, дивні близнюки Ашери, занепад, що чіпляється до шкіри — але щось змінилося. Щось… виросло. З підземелля. З мікроспор. З війни.

Головний герой — Алекс Істон. Солдат, який пережив не один кривавий поєдинок і точно знає, як виглядає справжній жах. А ще він має добрячу іронію, вміння не панікувати і дуже конкретне ставлення до привидів: якщо ти дихаєш — ти не привид. І тебе дуже просто можна вбити.

Істон не з лякливих, він не киває пʼятами. Натомість розплутує химерний клубок таємниці проклятої родини Ашерів. Разом з міс Поттер, мікологинею з Британії, яка знає, що з грибами краще не жартувати. Бо в цій історії жах — не міфічна кара, а хижа, беземоційна еволюція. Природа, яка не розуміє моралі. Вона просто бездумно росте та вбиває. Всередину. В тебе.

Так, це горор. Але це ще й елегантна історія про межі раціонального, про жіночу суб’єктність, про науку, яка бореться з хтонню, і про страх, який не стільки паралізує, скільки змушує вдивлятись пильніше. Про те, що видається до біса жахливим, але збагнене наукою.

Якщо вам подобається, коли страх підкреслено логікою, а жах — це не темрява, а щось слизьке, червоне, з гіфами й запахом вогкої землі — читайте. Ця книга вас не лякає — вона досліджує ваші межі. А потім — грибком — проростає за них.
І пам’ятайте: іноді краще не тривожити те, що спить вночі.
Олександра Усманова 06.09.2025
Я мала на ці книги завищені очікування. Я була на презентації у нас у Че, і три приємні дівчини розказували (без спойлерів), про книги Т.Кінггфішер. І ці два тому “Клятвенного солдата” були описані, як “моторошні”, “бридкі”; комусь після них було тяжко засинати.

І я після читання така сама до себе: тю, а де страшне? А де бридке? А де ото все, про що казали: не знаю, як тепер дивитися на гриби, як тепер дивитися на зайців?..

Взагалі мені сподобалось. Десь на 3.8… але округлимо до четвірочки. Гарно зроблене, концентроване, немає зайвого “розмазування” слів, все на своєму місці.

Мені сподобалась концепція “клятвенного солдата”. Це коли жінка, якій не подобається бути жінкою (гендер) або яка не бажає задовольняти соціальні очікування (родина, діти, боса-вагітні-на-кухні), або з інших причин (банально треба гроші), приходить до вербувальника і каже: “Я солдат”. І стає солдатом. Її належність до жіночої статі стирається. Солдату бриють голову, солдат отримує солдатську форму усередненого розміру. Солдат отримує власний займенник, який буде лише тільки у солдат - “ка”. І головний герой цих книг - Алекс Істон - це такий собі “ка”, який до 14 років був дівчиною, а потім пішов у солдати, бо треба було годувати родину.

Але це не воєнні пригоди клятвеного солдата Алекса Істона. Взагалі тема війни зачіпається побіжно, проте дуже влучно. За те, як написано, що війна - не дати, а місце, де ти є, і куди ти мимоволі постійно повертаєшся; за недугу “солдатське серце” - нині ПТСР та інші речі, можна заплющити очі на деякі недоліки. Але не на всі. Бо поряд з “солдатським серцем” було знецінення батьківщини і насмішка над нею “те, що ми виробляємо, самі не споживаємо, бо це бридота”, була туга за Парижем.

Я не зрозуміла, навіщо було чіпати “Будинок Ашерів” По. Взяти інші “декорації” - нічого не зміниться. А, можливо, стане навіть краще. Можливо навіть через алюзійність і натяки стало б більш привабливим. Мені часто згадувався Пратчетт, його подача, адже всі ми бачимо “Макбет” у “Віщих сестрах”, але не в лоба, натяками. Якоїсь такої невимушеної тонкості не вистачало. Аби ми не читали “Меделін Ашер”, “Родерік Ашер”, але бачили їх, хоч би їх звали Франсуаза або Віктор.

Ще не вистачило… солдатської лайки 🙂 або взагалі лайки. Все було доволі “прилизане”. Так, там де “в кадрі” були жінки, то Алекс, воєнний лікар Далтон і ординарець Алекса Агнус розмовляли пристойно. Але без жінок, між собою та ще й напідпитку? Або під час “внутрішнього монологу” Алекса жодних тобі “трясці” або що. Ні, де-інде були “сраки”, але… вони навіть не стільки були, скільки навпаки, не промовлялися вголос, а замінювались на щось пристойне, бо поряд була жінка.

Отже, сподобалося, але… Не вистачило якоїсь дрібки солі з перцем… чи паприки 🙂.
Третю частину читати буду.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*