Передмова Олександра Бороня допомагає глибше зрозуміти контекст написання цих творів, чому, власне, вони були написані російською, їхній зв’язок із долею самого Шевченка, його поневіряннями та духовними пошуками.
"Княгиня" — це глибоко драматична історія про молоду дівчину, яку власна мати змушує вийти заміж за немилого їй графа. Сподіваючись забезпечити доньці майбутнє, вона насправді прирікає її на нещасливий шлюб. Чоловік-розпусник, байдужий до дружини, бездумно програє в карти все їхнє господарство, руйнуючи не лише статки, а й долю всієї родини.
"Варнак" — сповідь розбійника, який колись був юнаком із благородними прагненнями, але через життєві обставини пішов хибним шляхом. У цьому творі письменник глибоко досліджує тему провини, спокути та людської долі.
"Наймичка" — знайома ще зі шкільної програми історія материнської самопожертви, біль якої проривається в кожному рядку. Це трагічна оповідь про матір, яка, щоб дати синові краще життя, змушена приховувати своє справжнє материнство.
Усі три твори— сильні, болючі та емоційно насичені. Вони оголюють людську трагедію й змушують переосмислювати багато речей. Видання безперечно варте уваги, особливо для тих, хто хоче побачити Шевченка не лише поетом, а й глибоким прозаїком.