⠀
Зізнаюсь, переживала, що така невеличка книжка може й не зворушити мене, адже я люблю більші романи, щоб зануритися в книгу на повну. Проте «Книгоходець» виявилась доволі цікавою і таки може зворушити, попри свій невеликий обʼєм.
⠀
Вона затишна, тепла та добра. Цю книгу можна прочитати за вечір і добре провести з нею час. Навряд чи вона прямо здивує якимись сюжетними поворотами, але після прочитання буде відчуття, ніби ви здобули нових друзів.
⠀
Це історія про книгаря Карла. Його всі знають за тим, що він розносить книжки додому особливим читачам. Він уважно обирає саме ті романи, які повинні сподобатися кожному з них. А одного разу йому складає компанію 9-річна дівчинка Шаша. Вона енергійна, допитлива і вміє підіймати настрій. У своєму жовтому плащі вона схожа на сонечко. І коли робота Карла опиняється під загрозою, саме Шаша береться йому допомогти.
⠀
Тож це історія про дружбу, двох випадкових людей, яких вона поєднала, а також про магію читання і про любов до книжок.
⠀
У книзі справді багато класних та цікавих думок, я собі додала багатенько стікерів. А за атмосферою і вайбом ця історія нагадала мені «Чоловік на імʼя Уве» чи «Туди, де пінгвіни». Ця книга стала міжнародним бестселером і вже продано 500 тисяч примірників. Я не здивована, бо справді книжка хороша, у ній є щось таке, що кожен зможе в ній побачити себе.
⠀
Водночас для мене книга не була прямо дуже захоплива. Я б сказала, що прочитала її на рівному подиху. Не було такого, щоб я сиділа з розкритим ротом і не могла повірити, що прочитала зараз ось це. Деякі сюжетні повороти, як от літературне імʼя для Шаші, можна було передбачити. Мені також хотілось би, щоб вона була більш обʼємна, і більш драматична, можливо, щоб я сильніше перейнялась героями. У книзі, крім головних персонажів, маємо ще й другорядних, які відіграють теж важливу роль. І мені сподобалось, як автор з кожною наступною сторінкою, все більше нас знайомив із ними, але перейнялась я долею не усіх, бо деякі для мене чомусь так і залишись просто клієнтами Карла. Так само мені була абсолютно не зрозуміла поведінка власниці книгарні, де працював Карл. Особливо любов у цій історії у мене виникла до котика Пса.
⠀
Але класно, як саме через ось цих другорядних персонажів, автор порушує важливі теми: абʼюзивні стосунки, самотність, страх бути не таким, як усі.
⠀
Загалом книга хороша. Вона тепла, як ковдрочка. Ніби дає відчуття, що магія існує, що все буде добре, навіть якщо зараз чорна смуга.
⠀
?А ще ця історія екранізована, в 2024 році.
Вона про старшого чоловіка Карла, що живе книгами і доставкою книг до читачів, котрі в силу своїх життєвих причин не можуть самі прийти в книгарню. Він не кур'єр, а людина для якої книги є частиною життя, а приносити їх іншим - сенс цього життя.
Знайомство із Шашею круто змінює рутину Карла. Це виглядає і смішно і забавно, як непросто старшій людині впустити в своє життя когось нового. Та Шаша внесла в його будні багато емоцій, зробила їх насиченими і трохи непердбачуваними. ? Вона жвава та енергійна, достатньо вперта та має багато цікавих ідей. Ця дівчинка ще та скалка в дупі, але дуже прониклива і чуттєва, добра та світла.
Автор показує як старість вносить свої корективи у життя, а молоде покоління намагається все перекроїти,на свій лад, часто забуваючи або нехтуючи старшим поколінням. Тож це буде непросте випробування для книгоходця. Бути старим і непотрібним не просто знецінює життя, а й позбавляє його сенсу.
Мені сподобалося, що автор розкриває кожного героя книги, дає коротку але достатню інформацію, щоб зрозуміти їх, причини жити саме так. Це дає змогу пізнати кожного так наче вони твої знайомі, що робить книгу особливою, близькою та наповненою.
Так багато сказано в такій малій книзі, закладена важлива тема. Місцями було сумно і шкода дідуся, але сама книга охоплює своїм теплом і добротою, окутує в теплу ковдру і не дає змерзнути в осінні дні. Наповнена осіннім настроєм і надією, що в цьому світі ще є добро, а книги наповнюють це життя сенсом.
Чудово пасує до осінніх читань. Щиро рекомендую.
Карл все своє життя присвятив роботі в книгарні, він цінував кожного читача і з увагою до кожного підбирав книги, які їм точно сподобаються. Але, нажаль, старенький самотній, у нього немає рідних і лише книги складають йому компанію.Часи змінюються, керування книгарнею бере до своїх рук донька господаря і вона більше не потребує послуг Карла.
Зустріч з Шашою вносить новизну в життя Карла. Ця енергійна дівчинка вміє закохати в себе оточуючих. Вона наполеглива, навіть трохи нав'язлива, але по доброму, тому що прагне допомогти кожному на своєму шляху. Її нестандартний підхід до покупців книг допомагає розв'язати проблеми з якими вони жили довгий час. І це так мило і щиро. А коли Карл буде потребувати допомоги, то саме Шаша допоможе згуртуватися усім.
Це добра, щемлива історія, але мені було трохи сумно від неї, тому що важко бачити самотніх стареньких, які нікому не потрібні, хочеться, щоб у кожного поряд були рідні і друзі, а не лише книги і персонажі із них.
Книга зовсім невеличка, її легко можна прочитати за вечір, коли хочеться спокійного читання без шаленого сюжету. А так як я не можу пройти повз книг про книги, то і цю з задоволенням прочитала.
Також ця історія про любов до людей.
Книгам потрібен хтось, хто вкаже їм шлях. І цей хтось, це Книгоходець, Карл Карл Колльгофф.
Книги, як і люди, складаються переважно з вуглецю.
Шарлотта (Шаша) дівчинка з неймовірним запалом та здатностями до нетворкінгу, об'єднує людей навколо себе, і вони разом допомагають Карлу в складній ситуації.
Чимось ця частина історії мені нагадала історію про Поліанну.
Дія відбувається в невеличкому німецькому містечку, в якому Карл працює в книжковій крамниці, доставляє людям книжки. Особливим людям - особливі книжки.
Ця книга, на мій погляд, більше про стан, аніж про події та сюжет, хоча і подій також вистачає. Але оцей стан, коли книги – це друзі, що історії тв люди, які ховаються під палітурками книжок, живі, а також, що книги можуть зцілювати душу і мозок, це, мені здається, ключове в цій історії.
Хоча є і кумедні моменти, наприклад, те, що Карл дає своїм клієнтам імена героїв з різних книжок, не пам’ятаючи при цьому їхні справжні імена. Наприклад, Дарсі із романа Джейн Остін «Гордість та упередження», справжнє ім’я – Крістіан фон Гогенеш. Також тут є і несправедливість, навіть, часом жорстокість, по відношенню до Карла, що стискало моє серце.
Дуже добра і світла історія, яка покликана посилити та поглибити любов до книжок та читання.