Коефіцієнт поцілунку

Стелла успішна економетристка, завдяки алгоритмам і розрахункам вона може пояснити все. Особисте життя дівчини не склалося, тож вона вирішує опанувати науку кохання скориставшись послугами екскорту, а її вчителем стає красунчик Майкл.
Романтична історія, яка поєднує гарячі сцени і важливі соціальні проблеми.
Стелла зациклена на своїй роботі, чітких планах і ритуалах, їй дуже важливо підтримувати рутину, бо дівчина має синдром Аспергера (легку форму аутизму) і їй важко даються комунікації з людьми. Наважившись скористатися послугами служби екскорту дівчина планує опанувати тонкощі кохання і привернути увагу того самого, але зустріч з Майклом змінює плани.
Майкл - красунчик, який через сімейні проблеми і борги змушений підробляти в службі екскорту. Укладаючи угоду зі Стеллою він не очікує, що "уроки" швидко перетнуть межу і між ними з'являться почуття.
Мені дуже сподобалася ця історія, Стелла і Майкл просто чудові. Одна з наймиліших і найпристраніших книжкових пар. У кожного з них є свої особливості, недоліки, таємниці, але яка ж хімія між ними виникла.
Велика родина, хлопець, який понад усе цінує сім'ю, теплі стосунки між героями, терплячість і розуміння, все це створює особливу атмосферу.
Гарячі сцени чудові. Гарно прописані, нічого зайвого, такі чутливі і ніжні.
Авторка підіймає питання соціальних труднощів людей з синдромом Аспергера, а в кінці книги додає особисту історію. З якими проблемами вони стикаються кожного дня і як важливо з розумінням ставитися до їх потреб.
Я вже прочитала дві книги авторки, які пов'язані між собою героями, вони обидві чудові, але більше все ж таки мені сподобалась друга.

«Коефіцієнт поцілунку» я прочитала трохи більше як за 3 години – і це все, що я можу сказати про книгу. Тобто це найбільш стандартний ромком у всіх своїх конфліктах, кульмінаціях та вирішеннях проблем.

У нас є головна героїня Стелла. Їй тридцять, вона працює економетристкою, а ще має синдром Асперґера. Її батьки тиснуть на неї з бажанням мати внуків та нагадують про те, що їй потрібно вже врешті-решт знайти хлопця. Сама ж Стелла має проблеми з комунікацією з людьми, її лякає секс, а попередні сексуальні досвіди, які в неї були, коротко можна описати зґвалтуванням, хоча про це в книзі не говориться в такому сенсі.

У нас є головний герой на ім’я Майкл. Він працює в ескорті по п’ятницях, а решту свого часу піклується за хворою на рак мамою та шиє одяг. Через оплату рахунків на лікування матері, він вимушений підпрацьовувати в ескорті, але цього все ще не вистачає, аби покрити всі витрати на життя, - саме тому він живе у не надто гарних умовах. А ще у нього є батько, історія про якого оповита якоюсь таємницею, яку нам розкажуть лише наприкінці книги.

Що пов’язує цих двох? Стелла наймає Майкла, аби той навчив її сексу, щоб врешті вона знайшла якогось хлопця, який не сахався би її невмілості, і вона нарешті мала би стосунки, про які так мріють її батьки.

Це насправді мала би бути справжня революція в жанрі стандартних ромкомів, тому що для революції у нас є:

- бідний хлопець, який заробляє ескортом, має хвору маму, походить з багатодітної сім’ї, знімає не найкращу квартиру, а машину йому подарувала одна з його клієнток;
- багата розумна дівчина з синдромом Асперґера, яка має Теслу, знімає шикарні апартаменти для «навчань з сексу» з Майклом, має гроші на індивідуальну швачку і дороге фортепіано;
- книга починається відразу зі сцени сексу і триває понад 5 глав від початку, багата дівчина оплачує послуги з ескорту бідному хлопцю, а потім посеред книги пропонує йому купити круту машину, замість тієї, що він має від попередньої екс-клієнтки. Сцени сексу доволі ніжні та поступові, головний герой не тисне на героїню. Враховуючи, що наближення до сексу у них триває ледь не в кожній главі, все стається десь в середині книги.

Тобто це досить нестандартні персонажі, які грають нестандартні для ромкомів ролі. Чому, на мою думку, ця книга таки не стала революцією:

Хиби логіки. Попри те, що розлад аутистичного спектра тут згадується подекуди і не відіграє майже ніякої ролі в сюжеті, знайомство читача майже відразу починають з цієї інформації. Відтак знаючи про цю особливість, батьки Стелли все ще не лінуються їй повсякчас нагадувати за чоловіка та дітей. Тож ми знову від революційної ідеї спустилися до такого собі репродуктивного словесного насилля зі сторони батьків. Ба більше, хіба ці ж батьки не повинні якомога повніше розуміти власну дитину та те, що, можливо, а) це може бути не її мета в житті; б) їй надто важко вступати в діалог та знайомитися з новими людьми; в) їй потрібно багато часу до адаптації до змін, а дитина – це зміна на все життя і на кожен день.
Стелла постійно каже про свої страхи до змін: нові речі, нові люди, нові ситуації – це все її неабияк лякає. Натомість як тільки з’являється Майкл, все довкола нього стає особливим і не лякаючим: його запах, поведінка, слова і відповіді тощо. І це очевидно для ромкомів, але мені складно віриться в реалістичність цих подій для будь-якої людини, адже ефекти притирання завжди має місце бути. А тут у них все закрутилось і почалось ледь не з першої зустрічі.

Розлад аутистичного спектра тут представлений як для масмедіа. Про це колись говорила Юлія Ярмоленко в інтерв’ю Еммі Антонюк. Там гостя зазначила, що має дочку з розладом аутистичного спектра і це зовсім не те, що показують у фільмах про надрозумних і надцікавих людей з таким же діагнозом. Це буває вкрай рідко і в таких умовах теж є свої нюанси. Авторка наприкінці книги сказала, що колись у її дочки підозрювали синдром Асперґера, але врешті все це виявилось неправдою, однак ідея написати книгу про людину з розладом аутистичного спектра в неї залишилась. І я цього повністю не розумію, тому що це все ще створює якісь певні очікування від людей з розладами аутистичного спектра, транслюючи неправильні посилання. Якщо забрати з книги цю інформацію про Стеллу, у нас просто залишиться звичайна дівчина зі своїми особливостями у виборі одягу чи партнера.
Сцени сексу наче і нормальні, але ось ці «твоя волога кицька» або «пипки» повністю збивали весь еротичний настрій, який запалювався для читача з початку книги.
Сюжет існує заради сюжету. У книзі є якісь глибокі травми, які розв’язуються що в Майкла, що в Стелли на останніх двадцяти сторінках.

Запитань до книги виявилось більше, ніж отриманого задоволення від прочитання. Навіть з Алі Гейзелвуд, у якої ромкоми схожі одне на одного, я отримала більше насолоди, аніж з цією книгою, у якої ідея краща, ніж реалізація. Всі травми головних героїв та розлад аутистичного спектру з’являються тоді, коли це треба, і зникають, коли для сюжету вони непотрібні. Пропрацювання, рефлексій тут немає.

Можна сказати, що «це ж ромком на 300 сторінок, нащо було будувати якісь очікування», але питань не було б, якби в книзі авторка не почала пірнати в теми, які не змогла витягнути і втягнути в книгу. Або тоді книгу треба було зробити більшою, або ці теми навіть не починати.

Як це було мило.
Ви знаєте, це абсолютно нетиповий роман. І незвичайна, цікава героїня.
Молода дівчина Стелла, яка працює математиком, має синдром Асперґера, через що не може нормально завести стосунки і (про що не сказано) відчути тепло від іншої людини. Це дуже турбує її матір (що мені не сподобалось і що мене збісило), яка раз у раз давить на Стеллу, бо вже дуже хоче няньчити внуків. Але Стелла дуже тендітна і соромʼязлива дівчина, їй важко навіть думати про такі стосунки з чоловіком через негативний досвід. Тож вона, переступаючи через себе, знаходить Майкла, який спершу трохи шокований тим, що Стелла мала невдачі у цьому. Насправді, він з першої зустрічі став зачарованим у неї.
Тут стосунки розвивають швидко, та і це зрозуміло, адже тут лише 300 сторінок. Але ви встигнете зрозуміти, наскільки теплими бувають стосунки, наскільки головний герой уважний та мʼякий до головної героїні. Для мене це були максимально комфортна книга, а щодо гарячих сцен, то тут всього вистачає. Вони розписані детально, тож читання тільки 18+, але це дуже чутливо та ніжно написано. Немає дивного перекладу, як це зараз часто трапляється.

Думаю, якщо ви читали «Іспанський любовний обман» або «Гіпотеза кохання», то вам сподобається. Це роман для відпочинку, без особливої завʼязки та сюжету вцілому. Мені сподобалось, прочитала за день)