Відгуки і рецензії читачів
30.07.2026
Звичайно, на цю книжку поведуться всі прихильники творчості Алі Гейзелвуд. І це справді щось середнє між STEM-ромкомами і фентезі про вовків-перевертнів. Але, скажу одразу: не Гейзелвуд, ні – трохи недотягує.
Утім, читати цілком можна, якщо вас не лякає значно більший коефіцієнт гарячих сцен ніж у тієї ж Гейзелвуд.
Тут є конфлікт професійний, і справді, є деякі описи роботи лікарів. Але це відходить на далекий другий план у порівнянні із описом фізіології сексу перевертнів. Так, любовні сцени тут змальовані з доволі значною частиною фізіології і медичних термінів. Що здається логічним, оскільки оповідь ведеться від імені персонажів-лікарів, але може не бути романтичним чи «гарячим» для деяких читачів. До того ж такі сцени видались мені доволі однотипними упродовж книжки.
Із того, що сподобалось: жарти про Джессіку мені зайшли; персонаж і персонажка мають виразні риси характеру, можливо це не прямо об’ємні і різнопланові персонажі, але як для ромкома цілком нормально; які ж милі взаємини героя і його мами (телефонні розмови між ними – це мімімі).
Головний злодій і протагоніст виявляється дуже швидко і тут немає сюжетних сюрпризів. Є доволі типовий друг-гей.
Що сказати для висновку: не очікуйте від цієї книжки забагато і коли потребуватимете дуже-дуже легкого ромкому без особливих сенсів – це буде вдалий вибір.
Утім, читати цілком можна, якщо вас не лякає значно більший коефіцієнт гарячих сцен ніж у тієї ж Гейзелвуд.
Тут є конфлікт професійний, і справді, є деякі описи роботи лікарів. Але це відходить на далекий другий план у порівнянні із описом фізіології сексу перевертнів. Так, любовні сцени тут змальовані з доволі значною частиною фізіології і медичних термінів. Що здається логічним, оскільки оповідь ведеться від імені персонажів-лікарів, але може не бути романтичним чи «гарячим» для деяких читачів. До того ж такі сцени видались мені доволі однотипними упродовж книжки.
Із того, що сподобалось: жарти про Джессіку мені зайшли; персонаж і персонажка мають виразні риси характеру, можливо це не прямо об’ємні і різнопланові персонажі, але як для ромкома цілком нормально; які ж милі взаємини героя і його мами (телефонні розмови між ними – це мімімі).
Головний злодій і протагоніст виявляється дуже швидко і тут немає сюжетних сюрпризів. Є доволі типовий друг-гей.
Що сказати для висновку: не очікуйте від цієї книжки забагато і коли потребуватимете дуже-дуже легкого ромкому без особливих сенсів – це буде вдалий вибір.