Колапс. Чому одні суспільства занепадають, а інші успішно розвиваються
Про книжку «Колапс. Чому одні суспільства занепадають, а інші успішно розвиваються»
Продовження науково-популярного дослідження «Зброя, мікроби і сталь. Витоки нерівностей між народами».
Не потрібно робити ґрунтовний та ретельний аналіз, аби розуміти, що фактично всі цивілізації, які не змогли проіснувати до сьогодення, були надзвичайно багатими, величними й полишили по собі безліч таємниць, загадок та цінних скарбів. Але як так сталося, що ті, хто перебував на вершині свого розквіту, не зміг нічого зробити для свого порятунку й виживання? Як могли зникати, здається, цілі народи?
Джаред Дайменд продовжує змістовно аналізувати причини того, чому деяким цивілізаціями вдалося вижити, а деяким – ні. Тут він розглядає такі передумови, як зміна клімату, демографічний вибух й регулярні політичні суточки, а також відповідає на дуже актуальне й тривожне питання: а чи зможе колись таке спіткати сучасну цивілізацію..?
Чому варто прочитати книжку «Колапс. Чому одні суспільства занепадають, а інші успішно розвиваються»?
- Продовження науково-популярного дослідження «Зброя, мікроби і сталь. Витоки нерівностей між народами», яке здобуло Пулітцерівську премію.
- У цій книзі автор ґрунтовно досліджує, як зміна клімату, демографічний вибух і політичні сутички створюють умови для краху цивілізації.
- Надзвичайно важлива книжка, яка відповідає на актуальні питання: як же ж нашому світу оминути екологічного колапсу і чи зможе колись наче суспільство так само зникнути?
Про автора:
Джаред Даймонд – американський вчений, історик і письменник.
Перша науково-популярна книжка Даймонда вийшла в 1991 році й здобула кілька літературних премій. Станом на зараз доробок його книг складається з більш ніж 10 видань. У 1998 році за свою книжку «Зброя, мікроби і сталь. Витоки нерівностей між народами» Джаред здобув Пулітцерівську премію.
Мабуть, найбільшим талантом Даймонда є його вміння писати про геополітичні та екологічні проблеми не лише пізнавально, а й вельми цікаво
"Колапс" містить оптимістичні тези. Можливо, з допомогою Даймонда ми зможемо чіткіше побачити наші проблеми ще до того, як зрубаємо останню пальму