В ній є все для кожного поціновувача якісної літератури.
Історія Ранда, Перрина і Мета просто не може бути нецікавою, і це лише зав'язка, що особисто мене тільки радує.
Автор подумав, що це надто заїджено - покладати долю світу на одного вибраного. Тому він зробив трьох)
Найбільше історія сподобалася тим, що відкрила для мене новий обширний і цікавий світ, яким я можу подорожувати з героями, котрі мені подобаються.
Кому підійде: поціновувачам епічного, героїчного та пригодницького фентезі.
Чи варта свої коштів та часу на прочитання – однозначно, так.
Мені сподобався світ Колеса, світ, створений Джорданом. Можна говорити про те, що цикл занадто затягнутий, але ж світ цікавий, як і сама його історія, а перші та останні частини (маю на увазі ті, що дописані Брендоном Сандерсоном, який, на мою думку, дуже гідно завершив цикл за нотатками Джордана Роберта і повернув йому життя, інтерес і динаміку) — так взагалі читати одне задоволення!
У кожного з'явиться свій улюблений герой, про якого дізнаватися і з яким подорожувати буде найприємніше. Але, що головне, таких, про яких читати буде геть неприємно або нецікаво – немає!
Ранд мені був цікавий у перших і останніх частинах иклу, незважаючи на те, що він найголовніший герой оповідання. А ось за пригодами Перрина і Мета було цікаво спостерігати протягом усього циклу. Хотілося тільки, щоб їм більше відводилося тексту в книгах, а то автор спочатку визначив їх як одних з головних героїв, але потім так закрутив сюжет, стільки другорядних ліній та інтриг з'явилося, що цим самим головним героям іноді взагалі в деяких томах не знаходилося місця, що не може не засмучувати.
В цілому історія дуже хороша, в світ занурюєшся, в ньому живеш, його хочеться пізнавати. Можна сказати, що не дивлячись на деякі недоліки, перед нами дійсно шедевр фентезійного жанру!
Перша книга запускає оберт оного колеса. Найбільше сподобалася ґрунтовність в пропрацюванні історії всесвіту, лору та географії.
Книга сподобається любителям епічного та героїчного фентезі.
Однозначно варта уваги і часу, витраченого на читання!
Я розумію, що книга уже входить в категорію «класики фентезі», і на такі книги писати нехвалебні відгуки - собі ж гірше робити.
Я уже розбалувана динамічним фентезі, тому ось такі неспішні історії мені не заходять.
Це історія про те, як жителі селища готувалися до приходу весни (ось це все - хату побілити, килими повитрушувати, вікна помити). Але замість весни прийшли непрохані гості.
На селище нападає зло, яке чомусь обрало своїми жертвами трьох простих парубків. На допомогу їм приходять добрі мандрівники, з якими хлопці та ще їхня подруга і відправляються у далеку подорож.
І ця подорож розкриє такі таємниці, про які ці звичайні хлопці і подумати не могли.
Я уже приступала до читання книги, розуміючи, що вона не стане улюбленою. Але я сподівалася, що мені буде хоч трішки цікаво.
Мені було нудно. Жах як нудно.
Мої особисті ні - це подорожі, де персонажі кудись йдуть, щось там відбувається, вони далі кудись ідуть - і це безкінечно.
Я таке терпіти ненавиджу. Мені більше подобаються камерні історії.
Читала я довго, нудно, все поривалася кинути (але сидить в мені ця відмінниця, яка не може такого допустити).
Багато бачила відгуків, де писали, що відчутні відсилки до «Володаря перснів» - і я не буду з цим сперечатися. Просто я книги не читала, дивилася лише екранізацію.
А от що мені нагадала ця книга - то це «Темну вежу» Кінга. У мене прямо були постійні приступи дежавю.
Я навіть рада, що не влилася в серію на 14 книг.
Головних героїв багато, вони мають непогано прописані характери. І хоч все крутиться довкола Ранда – «обраного» цього циклу, але кожен читач може визначитись із власним улюбленцем, адже характерів та історій тут безліч і автор нікому не забуває приділяти увагу. Мої фаворити – це Лан та Найнів. Їхні характери, їхня хімія у взаєминах – це щось!
Цікавою темою книжки є певне феміністичне спрямування. У світі Колеса часу переважає матріархат (велику роль у цьому грають Айз Седай – впливові і могутні магині, які вивчають і практикують окремі сфери магічної сили).
Перевага саме цієї частини циклу – те, що читач в помірному комфортному темпі знайомиться з фентезійним світом, і мандри героїв до кінця першого роману значно розширюють знання про нього, щоб захопитися і полюбити його. А на бажання читати далі працюють багато сюжетних гачків. Переклад, як на мене, непоганий.