Конструкції. Чому речі не руйнуються

Від катапульт до хмарочосів: Джеймс Едвард Ґордон у доступній, дотепній формі пояснює як побудувати щось міцне і не зруйнувати все довкола

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, чому підвісні мости не руйнуються під вісьмома смугами руху, як дамби стримують тисячі галонів води і якими принципами  керуються архітектори при проєктуванні хмарочоса? Джеймс Едвард Ґордон розкриває секрети інженерії — від будівель і людських тіл до літаків і навіть яєчної шкарлупи.

В характерному стилі, що поєднує гумор, майстерне знання дисципліни й широкий культурний контекст — «Як спроєктувати черв’яка», «Луки, катапульти та кенгуру» чи  «Переваги бути балкою» — Ґордон знайомить читачів з основами механіки.  

Архітектори й інженери оцінять чіткі й переконливі пояснення понять напруження, зсуву, кручення, руйнування й стиснення. А всі, хто будує будинок, вітрильник чи навіть катапульту, отримають незамінний інструмент для розуміння інженерії, що володіє усім нашим світом.

Чому варто прочитати книжку «Конструкції. Чому вони не руйнуються»?

• Книжка від одного із засновників матеріалознавства й біомеханіки чиї наукові розробки використовувалися в авіації, кораблебудуванні і будівництві. 
• Захопливий екскурс у розвиток конструкцій – від античних арок до сучасних ракет.
• Містить наочні ілюстрації і приклади, що допомагають краще зрозуміти складні конструкційні процеси й оцінити велич людської інженерної думки.
• Архітектори, інженери і будівельники знайдуть тут глибокі пояснення ключових понять, а любителі дізнаються, як влаштовано світ, що їх оточує.
• Якщо ви коли-небудь планували будувати будинок, ремонтувати вітрильник або майструвати катапульту — ця книга допоможе зрозуміти, як зробити конструкцію міцною і надійною.

Про автора

Джеймс Едвард Ґордон (James Edward Gordon) — британський науковець й інженер, якого вважають одним із засновників матеріалознавства й біомеханіки. Був привілейованим студентом Коледжу Черчилля Кембриджського університету, став професором у галузі технології матеріалів в Рединґському університеті, а пізніше здобув звання почесного професора. 

Був нагороджений Британською срібною медаллю Королівського авіаційного товариства за роботу над авіаційними пластмасами, а також медаллю Ґриффіта Клубу матеріалознавства за внесок у розвиток цієї галузі.