Котохатка

«Котохатка» Галини Вдовиченко з малюнками Наталки Гайди — зимова книжка-картинка про шістьох кошенят. Вони зустрічаються на засніженій вулиці, коли шукають їжу й місце, де можна зігрітися. Згодом сніг, через який важко навіть ходити, стає матеріалом для лабіринту, піжмурок і власної хатки.

Як кошенята зустрілися біля крамниці

На початку маленький клаповух будить приблуду, який заснув біля батареї в під’їзді. Кошеня розплющує очі, одне жовте, друге блакитне, і розповідає, що йому наснився жах. Вранці вони виходять у сніг і бачать біля крамниці інших кошенят, які сперечаються, хто перший по молоко. Ще одне підбігає й питає про сметану. Вдовиченко знайомить із героями поступово. Спершу дитина може впізнати їх за очима, вушками чи шерстю, а тоді помітити, хто любить перепитувати й хто першим озивається до незнайомців.

Від піжмурок до снігового будиночка

У снігу кошенята уявляють себе археологами й прокладають ходи, а згодом будують укриття і вирішують, чим його прикрасити. Малюнки Гайди змінюють масштаб. Спочатку два кошенята займають майже всю ілюстрацію біля батареї, а на засніженій вулиці видно тільки дві маленькі постаті поміж великих будинків. Під час читання вголос на таких розворотах можна зупинитися, відшукати знайоме кошеня й разом розібратися, куди воно прямує.

У цій історії в центрі уваги шестеро малих героїв і те, як вони дають раду зимі. Котячу компанію можна побачити й у першій повісті «36 і 6 котів», де до кошенят додаються тридцять шість дорослих котів і нові пригоди в людському домі.