Крадій часу

Події цієї частини розгортаються навколо молодого годинникаря Джеремі Клоксона, якого наймають Аудитори — загадкові й безликі істоти, що ненавидять усе живе за його непередбачуваність. Вони доручають Джеремі побудувати ідеальний скляний годинник, здатний зупинити час і тим самим позбавити всесвіт від хаосу, який, на їхню думку, спричиняє життя. Джеремі не підозрює, що цей проєкт може мати катастрофічні наслідки для всього Дискосвіту.

Смерть не може діяти безпосередньо проти них, тому доручає своїй онуці Сьюзен зупинити змову. Фокус книги не на Смерті і не на його онуці. Ми знайомимося з Лу-Тзе, простим підмітальником у чернечому ордені на іншому боці Дискосвіту, який, як виявляється, зовсім не такий звичайний, як може здатися. Його можна буде зустріти і в інших книгах Пратчетта, як, наприклад, у "Боженятах". Його учень Лобсанг володіє дивовижним даром приборкувати надважкі маховики часу в святилищі. Лу-Тзе разом зі своїм молодим учнем вирушає у відчайдушну подорож, щоб зупинити зловісний план.

У романі зустрічаються й інші цікаві персонажі, як-от Чотири Вершники Апокаліпсису, яких Пратчетт переосмислює в своєму унікальному стилі, додаючи їм тривіальні проблеми реального життя. Сцена у корчмі стала апофеозом Пратчеттівського гумору.

Цей роман поєднує в собі квантову фізику, філософські роздуми про природу часу та людської душі, а також гумор, властивий лише Пратчетту. Приготуйтесь до захоплюючих пригод, у яких перетинаються різноманітні сюжетні лінії, що ведуть до приголомшливого фіналу.
Книга дарує незабутні емоції, адже кожна деталь сюжету — це не просто частина оповіді, а ще й влучна сатира на сучасне суспільство.