Моя оцінка 5/5
❗️Відгук для деяких осіб може містити спойлер❗️
Ця книга виявилася найкращою з серії крізь дзеркал)
Книга має свою атмосферу і я почала читати взагалі цю серію через відсилку до Гаррі Поттера не скажу,що пожаліла, але все-таки чогось мені не вистачило.
Ця частина тримає в напрузі до кінця.
Краща за сюжетом,розвитком подій ніж інші частини.
Розвиток стосунків Офелії і Торна є ну дуже повільний.І це зрозуміло вона примусово має з ним одружитися проходить купу випробування один з яких маскування під лакея, але зовсім скоро вона розуміє,що закохується ну і він тоже😁
Викрадення 4 персонажів це окремий плюсик в книзі цікаво,що на головну героїню поклали місію знайти їх за 24 години за допомогою її рук чтиці.До викрадення були зачіпки це листи від Бога після яких відбувалось зникнення.А саме цікаве те що сама Офелія отримувала такі листи де були погрози щоб вона відмовилась від весілля з Торном.Там все закрутиться і буде ну дуже цікаво.
(P.S вона не вкладається в зазначений час,але знаходить їх і тільки один виявляється живим.І щоб врятувати Офелію приходиться її названому чоловіку вбити людину і рятувати її від рук вбивці який викрав тих персонажів)
Фінал в цій частині викликав в мене багато емоцій я читаю,читаю і тут бац кінець книжки я в шоці декілька хвилин в голові крутилось багато думок і хотілось зразу почати нову частину.
Можу сказати,що ця частина не є нудною і заслуговує на 5/5 хоча інші частина я оцінила на менше.
Після другої частини 3 та 4 мене засмучували хоча також були не поганими((
Порівняно з першою частиною події другої розвиваються більш неспішно. Спочатку здається, що в ній взагалі нічого не відбувається, але як завжди диявол криється в деталях. Після знайомства з Духом Предків, головній героїні було присвоєно певну роль при дворі, до якої дівчина зовсім не була готовою. Але це стало для неї черговою сходинкою, дякуючи якій вона змогла набратися хоробрості та багато чого дізнатися.
Також в цій частині ми бачимо розвиток романтичної лінії між двома головними персонажами, але вони радше обоє намагаються відкинути один одного якнайдалі. І про причини цього ми дізнаємося, як на мене, занадто пізно.
В книжці присутня детективна лінія, але для мене вона виявилась трохи заплутаною, я так і не збагнула як саме Офелія здогадалась що саме варто шукати. Але можливо так сталось через те, що все найцікавіше відбувалось в другій половині історії.
Надзвичайно емоційною для мене стала сцена у в'язниці. Те з якими думками йшла Офелія до неї, те, як вона намагалася все виправити і заради кого! Нарешті героїня виглядала надзвичайно зібраною та справді знала для чого вона щось робить, а не була більше затурканим дівчам. Мені здається, що саме там вона дійсно змогла прийняти своє справжнє відображення в дзеркалі.
Також автор залишає нам дуже багато питань про світ. І я сподіваюсь, що ми отримаємо на них відповіді у наступних частинах.