Відгуки і рецензії читачів
20.04.2026
Перша частина трилогії мені настільки сподобалась, що я просто не могла дочекатися продовження. «Кров і мед» виявилась трохи інакшю за настроєм – її не читаєш запоєм, а повільно входиш у довгі епічні пригоди і насолоджуєшся подорожами героїв.
Із цікавого – це чудернацькі персонажі, наприклад, в їхній компанії з’явилася Дам-Руж, яка трохи несповна розуму і сходу почала залицятися до Ріда. Або керівник театральної трупи, що колекціонує талановитих людей. Або дивні брати, які викликають багато запитань і точно щось приховують.
Місцями книжка нагадувала мені «Сутінки», бо тут з’явились перевертні, з якими дуже непросто домовитися. Сцена перемовин була справді епічною.
Наприкінці історія дуженько так накалилася, і пристрасті загострились, вийшовши на якийсь якісно новий рівень та масштаб.
Я розумію, що в другій частині авторка більше уваги вирішила приділити епосу, пригодам – і тому текст став серйознішим, але мені дуже не вистачало гумору і легкості між Лу та Рідом. Вони в цій частині більше з’ясовують стосунки, це драматично і цікаво, але того класного вайбу, як у першій книзі, немає.
Проте, я все одно затамувавши подих слідкувала за розвитком подій і дуже хочу читати далі.
Із цікавого – це чудернацькі персонажі, наприклад, в їхній компанії з’явилася Дам-Руж, яка трохи несповна розуму і сходу почала залицятися до Ріда. Або керівник театральної трупи, що колекціонує талановитих людей. Або дивні брати, які викликають багато запитань і точно щось приховують.
Місцями книжка нагадувала мені «Сутінки», бо тут з’явились перевертні, з якими дуже непросто домовитися. Сцена перемовин була справді епічною.
Наприкінці історія дуженько так накалилася, і пристрасті загострились, вийшовши на якийсь якісно новий рівень та масштаб.
Я розумію, що в другій частині авторка більше уваги вирішила приділити епосу, пригодам – і тому текст став серйознішим, але мені дуже не вистачало гумору і легкості між Лу та Рідом. Вони в цій частині більше з’ясовують стосунки, це драматично і цікаво, але того класного вайбу, як у першій книзі, немає.
Проте, я все одно затамувавши подих слідкувала за розвитком подій і дуже хочу читати далі.
20.12.2025
? Продовження історії кохання відьми та мисливця на відьом. Я очікувала від книги також цікавого сюжету та емоцій, що і від першої частини, але, на жаль, цього не сталося.
? Книгу так само легко написана як і попередня, але, якщо «Змія та голуб» містить в міру всього: сюжетних подій, взаємодії між персонажами - і це легко читається, то друга йде набагато важче. Якщо коротко, Лу, Рід та їх молода команда збирають союзників для протистояння Моргані. Цьому і присвячена значна частина книги. Але особисто мені було нудно про це читати. Краще стало під кінець, коли події почали розгортатися в Цезаріні, мені дійсно сподобалась маленька детективна лінія.
? Рід, який звикає до того, що він відьмак, та Лу, яка звертається до темної сторони сили, стикаються зі своїми демонами і намагаються зберегти свої стосунки. Кожен з них ставив собі питання, на що він або вона готовий/готова піти ради партнера. Я розумію, що ця книга ніби мала б краще познайомити з внутрішнім світом персонажів, їх переживаннями, але як на мене непотрібної драми було забагато.
? Історія розкрила нові грані вже знайомих Анселя, Бо та Коко, що потішило.
?️ Деякі нові персонажі були цікавими, мене сподобалось, що авторка додала нові раси в історію: перевертні, відьми крові, боги. Авторка залишила декілька загадкових персонажів, з природою яких ще доведеться познайомитись в третій книзі. Але на залучення цих всіх персонажів пішло аж надто багато часу.
? Висновок. Книга мені сподобалась менше, ніж перша, але в мене ще залишились надії, що третя буде набагато краще.
? Книгу так само легко написана як і попередня, але, якщо «Змія та голуб» містить в міру всього: сюжетних подій, взаємодії між персонажами - і це легко читається, то друга йде набагато важче. Якщо коротко, Лу, Рід та їх молода команда збирають союзників для протистояння Моргані. Цьому і присвячена значна частина книги. Але особисто мені було нудно про це читати. Краще стало під кінець, коли події почали розгортатися в Цезаріні, мені дійсно сподобалась маленька детективна лінія.
? Рід, який звикає до того, що він відьмак, та Лу, яка звертається до темної сторони сили, стикаються зі своїми демонами і намагаються зберегти свої стосунки. Кожен з них ставив собі питання, на що він або вона готовий/готова піти ради партнера. Я розумію, що ця книга ніби мала б краще познайомити з внутрішнім світом персонажів, їх переживаннями, але як на мене непотрібної драми було забагато.
? Історія розкрила нові грані вже знайомих Анселя, Бо та Коко, що потішило.
?️ Деякі нові персонажі були цікавими, мене сподобалось, що авторка додала нові раси в історію: перевертні, відьми крові, боги. Авторка залишила декілька загадкових персонажів, з природою яких ще доведеться познайомитись в третій книзі. Але на залучення цих всіх персонажів пішло аж надто багато часу.
? Висновок. Книга мені сподобалась менше, ніж перша, але в мене ще залишились надії, що третя буде набагато краще.
25.04.2024
Це друга частина в серії «Змій і голубка» про непросте кохання відьми та винищувача відьом.
І за канонами «другої частини серії» тут подорож.
Лу та Рід разом зі своєю бандою мають знайти союзників для великої битви з головною поганкою.
І ці союзники не ті істоти, яким варто довіряти, але вибору немає.
І Лу, і Рід намагаються розібратися з магією в собі.
Рід має прийняти те, що він відьмак і навчитися управляти своїми здібностями. А не придушувати їх, уважаючи це чимось від лукавого.
Лу ж навпаки дуже вправна в своїй магії, занадто вправна. Дуже часто дівчина переходить межу, і це лякає її коханого і друзів.
Фінальна битва мені нагадала будь-яку з частин «Гаррі Поттера», де сьогоднішня битва виграна, але зло ще повернеться.
Я не знаю як авторка це робить, але, не зважаючи на досить великий обʼєм, книга наповнена подіями, сюжет не просідає, купа нових цікавих персонажів - уже чекаю на наступну частину.
Єдине що мені не сподобалося - це невиправдана смерть одного з другорядних героїв.
От вона була, щоб була.
І за канонами «другої частини серії» тут подорож.
Лу та Рід разом зі своєю бандою мають знайти союзників для великої битви з головною поганкою.
І ці союзники не ті істоти, яким варто довіряти, але вибору немає.
І Лу, і Рід намагаються розібратися з магією в собі.
Рід має прийняти те, що він відьмак і навчитися управляти своїми здібностями. А не придушувати їх, уважаючи це чимось від лукавого.
Лу ж навпаки дуже вправна в своїй магії, занадто вправна. Дуже часто дівчина переходить межу, і це лякає її коханого і друзів.
Фінальна битва мені нагадала будь-яку з частин «Гаррі Поттера», де сьогоднішня битва виграна, але зло ще повернеться.
Я не знаю як авторка це робить, але, не зважаючи на досить великий обʼєм, книга наповнена подіями, сюжет не просідає, купа нових цікавих персонажів - уже чекаю на наступну частину.
Єдине що мені не сподобалося - це невиправдана смерть одного з другорядних героїв.
От вона була, щоб була.