Забагато, як на мене, невиправданої жорстокості, вбивств, і смачних описів цього. Мені не зрозуміло навіщо це, щоб що. Є історії, де це має сенс, тут, ще й в такій кількості – ні.
Фінал для мене він не в'яжеться з історіями, розказаними в попередніх главах. Яким чином все те, що нам розказали, з цим пов'язано. Якщо сприймати як набір окремих новел/повістей без цього фіналу, то тоді мені краще сприймається ця історія.
Плюси :
Короткі речення. Можна зупинитися, подумати, уявити. Немає описів. Мозок працює в підсиленому режимі, бо хочеться розгадати головоломку.
Абсурдні переходи. Абсурд (особливо в частині - Зелений). Іронія, самоіронія героїв, сарказм, чорний гумор.
Відсилки з однієї історії на іншу. Неочікувані повороти. Цікава побудова речень. Філософські роздуми. Найбільше сподобалася частина про Мандрівника в часі. Бо взагалі подобаються такі книги.
Історія про кохання (як має бути) , про пакети з душею, які вільні, які літають - екологія.
Історія про пам'ять (мені б дуже хотілося тебе запам'ятати) - дуже багато інформації, але чи це все запам'ятовуються. Дуже багато зовнішніх стимулів, того, що краде увагу, і це наша сьогоднішня реальність. Є над чим задуматися.
Дуже сподобався тостер, та оповідь від тостера. А також ідея, що побутова техніка має імена та певним чином свідомість.
Класне оформлення книги та обкладинка .
Історія, яка, на мій смак, класно написана, але не зрозуміло, щоби що ?
Певна штучність, навіщо так багато моментів, які викликають здивування.
Але кожна історія настільки відрізняється одна від одної як тільки може. В них міняються головні герої, події, цілі та і в цілому світ видається кожен раз зовсім іншим.
Стиль автора мені сподобався, бо текст читався легко, в ньому прекрасно поєднувалися описи з глибокими філософськими думками. Але ця книжка навряд чи підійде для широкого загалу через свою заплутаність. Звісно, що остання частина все пояснює, і в цілому вона відрізняється від усіх інших. Але до неї ще ж треба дійти.
Крім останньої історії мені також сподобалась частина де вперше згадується загадкова "Омнія". Завдяки цій системі людство спромоглось на багато винаходів, що полегшили життя простим людям, але як на мою думку, то плата за такий розвиток не рівномірна. Бо користувачі мають жертвувати своєю пам'яттю. Звісно багато з людей залюбки позбулись деяких своїх спогадів, що інколи мучать безсонними ночами. Але чи справді хотів би хтось з нас забути самих себе? Або найдорожчих людей? Завдяки таким запитанням після прочитаних сторінок і хочеться порадити цю книжку іншим.