Кіз майстерно показує еволюцію свідомості Чарлі через його власні записи — від наївного та добросердечного до інтелектуального гіганта, що починає розуміти складність і трагічність свого становища. Однак із зростанням інтелекту Чарлі віддаляється від людей, яких він любить, і стикається з болісним усвідомленням, що його щастя було тісно пов’язане з його незнанням.
Роман ставить важливі питання про те, що робить нас людьми, і чи є інтелект єдиним мірилом цінності особистості. “Квіти для Елджернона” — це не лише трагічна історія, але й потужний заклик до співчуття та розуміння тих, хто відрізняється від нас. Це книга, що залишає незабутній слід у серці та змушує переглянути свої уявлення про життя і любов.
Стиль автора надзвичайно майстерний. Він змушує повірити, що читаєш текст, написаний людиною з особливостями розвитку. І потім метаморфози головного героя Чарлі також відбиваються в оповіді - і це захоплює і ще більше занурює в долю та історію персонажів. До того ж оповідь дуже психологічна - читач може вловити найменші порухи почуттів, поміркувати над мотивами героїв. Жодне фільм, так, звісно, не може.
Це класика, але легка, не така, в якій потрібно продиратися крізь текст і розшифровувати інтелектуальні натяки та метафоричні виверти. Ти просто читаєш цікаву історію і паралельно розмірковуєш про життя.
Головний герой Чарлі хоча і має низький рівень інтелекту, але вирізняється іншими чеснотами. Його доброта і чесність - те, що виділяє його з соціуму. Люди дуже жорстокі створіння і часто глузують і ображають його, вважаючи, що він поводить себе як дитина.
Коли вчені пропонують йому стати учасником експерименту, він радо погоджується, адже вважає, що це зробить його життя кращим.
Оповідь ведеться у вигляді щоденника, куди він записує свої переживання і досягнення. З часом він розуміє, що писати стає все важче, адже його історії читають інші.
З часом Чарлі пригадує, як потрапив у віці 6-ти років у спеціальну школу перед народженням сестри.
Чарлі відчуває симпатію до Аліси Кінніан, він іде з нею на побачення. Він дивується з того, що не помічав її привабливість раніше.
Все ніби добре, експеримент дарує користь герою, але разом з тим ми спостерігаємо різку зміну героя. Чим розумнішим він стає, тим більше вирізняється його жорстокість і безпринципність.
Я не всі книги залишаю в своїй домашній бібліотеці, але цей роман залишила, щоб згодом перечитати і поглянути на героя новим поглядом.
Книга «Квіти для Елджернона» написана у форматі щоденника, в якому головний герой Чарлі записує свої думки та почуття. Такий підхід є незвичним, але необхідним, оскільки Чарлі — учасник експерименту з підвищення інтелекту.
На початку історії Чарлі постає перед нами як досить добрий, чуйний хлопець, який, однак, страждає на розумову відсталість. Попри все Чарлі намагається знайти спільну мову зі своїм оточенням, навіть не помічаючи, наскільки більшість людей навколо нього його зневажають, цураються чи ставляться до нього зверхньо. Через вплив експерименту Чарлі поступово розумнішає, його записи у щоденнику стають грамотнішими, і поступово хлопець усвідомлює справжню картину свого життя і переосмислює минуле. Та чи приносить отриманий розум йому щастя?
У книзі є один дуже неочікуваний поворот, який перевертає подальший сюжет з ніг на голову. Без спойлерів тут не розкажеш, тому обов’язково прочитайте книгу самі. Ця історія однозначно варта вашої уваги.
Моя оцінка: 10/10 і однозначна рекомендація до ознайомлення.
Тому раджу книгу всім. І якщо ви не любитель НФ і вас відлякують в описі всі згадки про Гю’го і Неб’юлу то це дарма, книга для всіх. І обов’язкова.