Видавництво Лобстер
Фантастична сатира та сатирична фантастика. Це було просто прекрасно і цей роман точно увійде у найкраще прочитане цього року, а можливо і останніх років! Якщо ви любите серіал «Чорне дзеркало», влучний сарказм, гостосоціальну прозу, антиутопію та реалістичне прогнозування то ця книга вам терміново потрібна! Суцільний кайф!
Недалеке майбутнє, події розгортаються у Кволітіленді - Країна найвищої Якості. Тут усе автоматизовано й оптимізовано до ідеалу та потреб громадян. У цьому світі алгоритми ШІ вирішують за людей геть усе: з ким тобі зустрічатися, де працювати, за кого голосувати на виборах та навіть що вам треба придбати - тепер ви отримуєте покупки ще до того як вирішили що чогось бажаєте.
Той самий ШІ розробив соціальний рейтинг громадян (від 1 до 100). Чим вищий рівень, тим більше у вас привілеїв та можливостей, але якщо той падає нижче 10 — ви стаєте лише непотребом.
Головний герой, Петер Безробітний отримує товар, який йому абсолютно не потрібен: секс-ігрушку у вигляді рожевого дельфінчика. Хлопець має бажання повернути його, проте у сервіс центрі отримує відмову, адже система безпомилкова. Не маючи чого втрачати(адже його соцрівень вже опустився до 9, після того як дівчина кинула його) Петер починає боротьбу з цифровою мережею що з часом переростає у масштабну кризу для всієї країни, у той час як йде передвиборча компанія двох кандидатів, один з яких чесний та розумний андроїд.
Роман надзвичайно актуальний й висвітлює багато важливих тем, наприклад гуманізм, свобода волі, диджеталізація та залежність від технологій, надмірне споживання, а також крізь призму гумору підіймає складні філософські, економічні та політичні питання цифрового майбутнього людства, у якому машини стають все більш людяними а ми навпаки втрачаємо себе у гонитві за рейтингами, вподобайками та матеріальними (НЕ)цінностями. Дуже раджу усім!
Моя оцінка 10+/10
«Знаєш, у чому вирішальна різниця між вами й нами?
- У чому?
— Якщо самокерований автомобіль робить помилку, всі інші автомобілі вчаться на цій помилці й більше її не повторюють. А от люди знову й знову роблять одну й ту ж помилку. Ви не вчитеся одне в одного»(с)
«Ось яке питання ти маєш поставити сам собі, — каже Старий. — А чи не живемо ми в диктатурі, чиі методи настільки витончені, що ніхто навіть не помічає, що ми живемо в диктатурі? І відразу за ним постав іще наступне: а чи можна взагалі назвати це диктатурою, якщо ніхто не помічає, що це диктатура? Якщо ніхто не почувається позбавленим свободи?»(с)