Відгуки і рецензії читачів
13.01.2025
Євген Синиця «Кирило і Мефодій. Політичні інтригани словесності»
Із задоволенням слухаю розповіді пана Євгена на ютубі, коли його гумор та іронія допомагають в жартівливій невимушеній манері дізнаватися про складні історичні процеси, давні археологічні знахідки, розтлумачують купу університетських знань так, що навіть ті, які не мають історичної освіти, все можуть зрозуміти.
От і ця книжка не виключення - гумору та фірменної іронії Синиці тут немало, але й важливої пізнавальної інформації не менше. А якщо щось нам в процесі розповіді не зрозуміло, то пан Євген прямо посилає в… гугл). Чим я і неодноразово користувалася, але не шкодую, ні за тим, що осилила історичний матеріал від майстра, трохи підняла собі настрій від його гумору, ну і нагуглила ще додатково багато чого цікавого про той період в історії, бо ж як поважаючий себе науковець, автор дає посилання звідки брав ту чи іншу інформацію, і посилання на джерела теж подані у своєрідній манері, за що окрема подяка.
Отже маємо фаховий зріз політичного життя у Європі і не тільки в період раннього середньовіччя, в часи життя-буття Солунських братів, насправді більше про Кирила, але й про Мефодія автор теж не забуває. Дуже майстерно розкладено по поличках всі причини та наслідки суперництва між Римом та Константинополем, як церковні суперечки впливали на існування цілих держав та їх мешканців. Яку роль у всіх цих перипетіях грали брати, їх пригоди та симпатії, що ними рухало в тих чи інших випадках, що вони аж дослужилися своїми діями до звань святих.
Ситуація в у Європі 9 століття була складною, що політично, що в церковно-мовно-релігійному плані, а тут два брати-греки та їх найближчі учні-послідовники з певних міркувань (яких, прочитаєте в книжці, пан Євген гарно розповідає про їх мотивацію) за досить короткий час в життя одного можливо покоління умудрилися навчити тисячі людей новій писемності, притому ця писемність згодилася не лише для читання церковних текстів, а й для ведення документації, і далі дала неймовірний поштовх розвитку культури, мистецтва, науки на величезній території все далі на схід від Риму.
І все це (інтриги, розслідування, заговори, історичні колізії, буденне життя тощо) приправлене перчинкою гумору та іронії. Книжку безумовно раджу і чекатиму наступних від пана Євгена.
Із задоволенням слухаю розповіді пана Євгена на ютубі, коли його гумор та іронія допомагають в жартівливій невимушеній манері дізнаватися про складні історичні процеси, давні археологічні знахідки, розтлумачують купу університетських знань так, що навіть ті, які не мають історичної освіти, все можуть зрозуміти.
От і ця книжка не виключення - гумору та фірменної іронії Синиці тут немало, але й важливої пізнавальної інформації не менше. А якщо щось нам в процесі розповіді не зрозуміло, то пан Євген прямо посилає в… гугл). Чим я і неодноразово користувалася, але не шкодую, ні за тим, що осилила історичний матеріал від майстра, трохи підняла собі настрій від його гумору, ну і нагуглила ще додатково багато чого цікавого про той період в історії, бо ж як поважаючий себе науковець, автор дає посилання звідки брав ту чи іншу інформацію, і посилання на джерела теж подані у своєрідній манері, за що окрема подяка.
Отже маємо фаховий зріз політичного життя у Європі і не тільки в період раннього середньовіччя, в часи життя-буття Солунських братів, насправді більше про Кирила, але й про Мефодія автор теж не забуває. Дуже майстерно розкладено по поличках всі причини та наслідки суперництва між Римом та Константинополем, як церковні суперечки впливали на існування цілих держав та їх мешканців. Яку роль у всіх цих перипетіях грали брати, їх пригоди та симпатії, що ними рухало в тих чи інших випадках, що вони аж дослужилися своїми діями до звань святих.
Ситуація в у Європі 9 століття була складною, що політично, що в церковно-мовно-релігійному плані, а тут два брати-греки та їх найближчі учні-послідовники з певних міркувань (яких, прочитаєте в книжці, пан Євген гарно розповідає про їх мотивацію) за досить короткий час в життя одного можливо покоління умудрилися навчити тисячі людей новій писемності, притому ця писемність згодилася не лише для читання церковних текстів, а й для ведення документації, і далі дала неймовірний поштовх розвитку культури, мистецтва, науки на величезній території все далі на схід від Риму.
І все це (інтриги, розслідування, заговори, історичні колізії, буденне життя тощо) приправлене перчинкою гумору та іронії. Книжку безумовно раджу і чекатиму наступних від пана Євгена.