Відгуки і рецензії читачів
27.06.2026
«Лазарус» Світлана Тараторіна
Видавництво Віват
Чудовий приклад самобутнього міського фентезі у поєднанні з ретро-детективом заснованого на свовʼянській міфології в атмосфері Києва початку минулого століття. Написано захопливо, динамічно, а знайомі локації додають ефекту занурення та присутності. Коротше - мені дуже сподобалась перша частина дилогії й тепер хочу прочитати продовження! Але давайте повернемося до сюжету:
Події розгортаються у Києві 1913р. Головний герой Олександр Тюрин опиняється у «Межі» - єдиному місці імперії де спокійно уживаються магічні істоти та люди. Чоловік - відомий слідчий зі столиці який має минуле повʼязане з Києвом, але наразі є прибічником імперського режиму та й до нечисті має упереджене ставлення…
Під час вимушеного перебування у місті свого дитинства влада просить про допомогу у розслідуванні жорстокого вбивства хлопчика на Трухановому острові.
Знаний своїм принциповим ставленням до роботи він погоджується і непомітно опиняється втягнутим у низку злочинів що повʼязані із давнім пророцтвом про повернення Змія. В процесі розслідування Олександр розкриває таємниці минулого своєї родини що змушує його переглянути усе своє життя та власні погляди…
Твір побудований як 6 окремих детективних сюжетів, що на перший погляд не повʼязані між собою, але з кожним наступним кроком головоломка все більше складається у цілісну картину. Мавки, водяники, коши, вовкулаки, упирі, відьми - уся нечисть спокійно уживається з людьми на вулицях старовинного міста де процвітає корупція, мафія, контрабанда, а нелюди прагнуть свободи й звільнення від імперського тиску…
Ця книга для тих хто любить історію Києва, український фольклор, ретро атмосферу, темне фентезі та легкі детективи. Мені дуже сподобалося!
Окремо хочу відзначити неймовірно чудове оформлення видання!
Моя оцінка 9/10
Видавництво Віват
Чудовий приклад самобутнього міського фентезі у поєднанні з ретро-детективом заснованого на свовʼянській міфології в атмосфері Києва початку минулого століття. Написано захопливо, динамічно, а знайомі локації додають ефекту занурення та присутності. Коротше - мені дуже сподобалась перша частина дилогії й тепер хочу прочитати продовження! Але давайте повернемося до сюжету:
Події розгортаються у Києві 1913р. Головний герой Олександр Тюрин опиняється у «Межі» - єдиному місці імперії де спокійно уживаються магічні істоти та люди. Чоловік - відомий слідчий зі столиці який має минуле повʼязане з Києвом, але наразі є прибічником імперського режиму та й до нечисті має упереджене ставлення…
Під час вимушеного перебування у місті свого дитинства влада просить про допомогу у розслідуванні жорстокого вбивства хлопчика на Трухановому острові.
Знаний своїм принциповим ставленням до роботи він погоджується і непомітно опиняється втягнутим у низку злочинів що повʼязані із давнім пророцтвом про повернення Змія. В процесі розслідування Олександр розкриває таємниці минулого своєї родини що змушує його переглянути усе своє життя та власні погляди…
Твір побудований як 6 окремих детективних сюжетів, що на перший погляд не повʼязані між собою, але з кожним наступним кроком головоломка все більше складається у цілісну картину. Мавки, водяники, коши, вовкулаки, упирі, відьми - уся нечисть спокійно уживається з людьми на вулицях старовинного міста де процвітає корупція, мафія, контрабанда, а нелюди прагнуть свободи й звільнення від імперського тиску…
Ця книга для тих хто любить історію Києва, український фольклор, ретро атмосферу, темне фентезі та легкі детективи. Мені дуже сподобалося!
Окремо хочу відзначити неймовірно чудове оформлення видання!
Моя оцінка 9/10
12.02.2024
Очікувати перевидання "Лазаруса" я стала тоді коли пан Семків сказав, що це один з найкращих українських урбаністичних (міських) романів, ще й фантастика (фентезі) - мене полонило. І я розчарувалася. Це було сухо, нудно і дуже повільно.
В центрі історії Олександр Тюрин - детектив, який за збігом обставин вимушений залишитися в Межі - така собі місцина, де співінують нечисть і люди. Оскільки просто так жити він не може, то бере обов'язки детектива, розслідує вбивства, викрадення і т п, і всі ці справи потім об'єднуються в одну і маємо ніби то цільний сюжет. Ну, цілком так: герої є, зв'язки є, послідовна оповідь з натяками є, але щось в мене пішло не так.
Я постійно відчувала пародію на Голмса, особливо під час першої справи, коли Тюрин всюди посилав телеграми, але навіщо - зрозуміло тільки в кінці першої справи.
Окремо із мінусів ще хочу виділити карту: вона ніяка. Типу є, має бути помічною, але коли я намагалася слідкувати за нею згідно тексту то було відчуття, ніби карта чисто для приколу, бо персонажі по факту просто телепортувалися крізь місця, опинялися там, де треба, а не гуляли Києвом. Києва я також не відчула, але може через те, що я була в Києві один раз в житті в шкільні роки і то недовго.
Із плюсів: історична справка. Без неї було б тяжко, і я б не зрозуміла і половини посилань, як це було в "Домі солі".
Книга непогана, читайте якщо бажаєте дізнатися один із варіантів виписування мітологічних істот в буденність нарівні з людьми, бо як детектив слабенько.
В центрі історії Олександр Тюрин - детектив, який за збігом обставин вимушений залишитися в Межі - така собі місцина, де співінують нечисть і люди. Оскільки просто так жити він не може, то бере обов'язки детектива, розслідує вбивства, викрадення і т п, і всі ці справи потім об'єднуються в одну і маємо ніби то цільний сюжет. Ну, цілком так: герої є, зв'язки є, послідовна оповідь з натяками є, але щось в мене пішло не так.
Я постійно відчувала пародію на Голмса, особливо під час першої справи, коли Тюрин всюди посилав телеграми, але навіщо - зрозуміло тільки в кінці першої справи.
Окремо із мінусів ще хочу виділити карту: вона ніяка. Типу є, має бути помічною, але коли я намагалася слідкувати за нею згідно тексту то було відчуття, ніби карта чисто для приколу, бо персонажі по факту просто телепортувалися крізь місця, опинялися там, де треба, а не гуляли Києвом. Києва я також не відчула, але може через те, що я була в Києві один раз в житті в шкільні роки і то недовго.
Із плюсів: історична справка. Без неї було б тяжко, і я б не зрозуміла і половини посилань, як це було в "Домі солі".
Книга непогана, читайте якщо бажаєте дізнатися один із варіантів виписування мітологічних істот в буденність нарівні з людьми, бо як детектив слабенько.