Гойдалки вішали, коли починалося тепло, і знімали з настанням холодів.
І тут я зрозуміла, що книга мені сподобається.
Я все дитинство провела в селі у бабусь з дідусями. І в цьому селі великі гойдалки вішали на зелені свята та свято Івана Купала - і це було дійство, яке назавжди залишиться в моєму сердечку.
Книга розповідає про життя села Вавилон в той період, коли селянам «лагідно» навʼязували колгоспи. «Лагідно» умовляли віддавати свої землі, худобу та працю на благо москви.
І тут описано як одні селяни йшли добровільно на угоду з дияволом, інші не розуміли як їм вчиняти, а дехто боровся за своє майно і минуле життя.
Але, як би то не було, це зріз нашої історії, і ми маємо це знати і памʼятати.
У книзі багато персонажів, іноді я в них плуталася.
Але у мене був улюблений персонаж, який заполонив моє серце.
Цап Фабіан - така бубочка . Мені його найбільше шкода. Хоча він покинув цей світ щасливим.
Десь на середині книги я зрозуміла, що уже знаю цю історію. Бо в минулому році я подивилася фільм «Вавилон ХХ» (дякуючи Рагулівні).