На жаль якось я з самого початку була налаштована критично - тому історія мене не захопила. Усе таки орки для мене істоти кровожерливі і жорстокі. А тут орчиця після останньої битви вирішила відійти від своїх захопливих пригод і відкрити кав'ярню з нуля.
Ще й такими рисами була наділена автором - доброта, сором'язливість, відповідальність, чесність, працьовитість, щедрість і т.д. Ну не вірю я що таке буває...Орки для мене антиподи того, кого змалював Тревіс Болдрі.
Ще мінус для мене - ЛГБТ- персонажі... Невже не можна без цього?..
Не зрозуміла навіщо автор після епілогу написав додаткову главу, що було перед тим як Вів (орчиця) відкрила свою кав'ярню - доречніше було б помістити це на початку...
Із плюсів - багато кави і смаколиків (рекомендую читати восени або взимку).
Щось я розкритикувала зовсім цю книгу...
Але впевнена вона багатьом навпаки сподобається. Просто це лише моя скромна рецензія. А читати чи ні - вирішуйте самі.