Мені дуже сподобалися перші декілька частин роману, де зображуються дитячі роки братів Калиновичів, розповідь про їхніх батьків на тлі революційних подій 1848 року у Австро-Угорській імперії.
Брати були дружні, завше трималися разом і ніби доповнювали один одного в різних життєвих ситуаціях. А на їх долю вже із самого малечку випало багацько випробувань. Дуже сподобалася частина із Семком Туманом, це старий чоловік, з яким брати разом сиділи у в’язниці. Це прямо така чудово-загадкова частина, і разом з тим дуже добре зображуються брати, коли вони давали одповідь керкермайстрові, а також їхні не по-дитячому мудрі діалоги.
Дорослі брати стають адвокатом (Владко) та засновником газети (Начко), ведуть суспільно-політичну боротьбу за права українського народу у складі Австро-Угорської імперії, і ведуть доволі успішно, будучи в опозиції до усієї еліти. Ця частина мені перегукується із романом «Перехресні стежки». В цілому, в цих двох романах є багато схожого. Бо за життя Івана Франка роман «Лель і Полель» не був виданий повністю, він надрукував лише перші частини окремими оповіданнями, тому можливо захотів продовжити розвивати цю тему вже в «Перехресних стежках».
В цілому, мені сподобалася, саме перша частина роману, до зустрічі братів з Регіною, після чого все пішло шкереберть. І те, на що вони працювали (на благо народу) раптом стало неважливим і змеркло перед коханням. А вже в «Перехресних стежках» адвокат Рафалович робить інший вибір, він обирає справу, якій він служить, замість того, щоб з головою кидатися у кохання із Регіною Твардовською.
Вже на початку Франко підкидає сцену, від якої холоне всередині і я задумалася, чи хочу читати далі: кіт, ненароком зварений у молоці. Це попередження, що далі буде боляче, і життя постане у своїй негарній, часом жорстокій правді.
Нерозлучні в дитинстві, Владко і Начко пройшли разом бідність, вулицю й перші суворі уроки життя — від дрібних крадіжок до в’язниці. Ці випробування загартували їх, але не зламали братерської єдності. Подорослішавши, вони обрали різні шляхи, кожен у своїй сфері знаходячи спосіб служити людям: один став помічником адвоката, інший започаткував друкарню. Попри різні заняття, їх об’єднувала одна мета — допомагати простим людям і стояти на боці справедливості, якої самі часто не знали.
Та справжнє випробування для братів починається з появою Регіни. Закохавшись в одну дівчину, брати поступово віддаляються одне від одного, а разом з цим розкриваються приховані слабкості і страхи. Франко майстерно показує, що кохання може бути не лише щастям, а й викликом, який перевіряє стійкість характеру та моральні переконання.
«Лель і Полель» — книжка про крихкість справедливості, про спокуси і слабкості. Бо у світі, де немає світла, навіть найближчий брат може перетворитися на чужого.