Летунство в одностроях. Військова і воєнізована авіація України
Про книжку «Летунство в одностроях. Військова і воєнізована авіація України»
Шлях української військової авіації від незалежності до 2021 року
У своїй книзі Андрій Харук детально розкриває історію становлення та розвитку української авіації (воєнізованої та військової) після здобуття незалежності. Автор описує, як наша держава, яка в 1990-х роках мала третій за чисельністю парк стратегічної авіації у світі після Сполучених Штатів і росії, опинилася в складній ситуації. До березня 2014 року Повітряні сили налічували всього трьох льотчиків (!), що лишилися і мали снайперську кваліфікацію. Автор проводить читача через етапи модернізації авіаційної техніки, зміни структури військової авіації та труднощі, з якими стикалася Україна в умовах обмежених ресурсів. Особливу увагу він приділяє тому, як українські летуни забезпечували перевагу над суперниками в зоні АТО, здобуваючи важливу перемогу у боротьбі з агресором.
Чому варто прочитати книжку «Летунство в одностроях. Військова і воєнізована авіація України»?
- Про важливість авіації як інструменту збройної боротьби, особливо під час російсько-української війни.
- Від складних часів становлення й реорганізації, бойового хрещення в миротворчих операціях і до протистояння росії на Донбасі та в Криму.
- Про історію воєнізованої авіації, що перебуває за межами ЗСУ: Нацгвардії, Держприкордонслужби, ДСНС і поліції.
- Сподобається шанувальникам книг «Бойовий сокіл: історія F-16» Андрія Харука та «Бойові кораблі. Еволюція лінкорів та авіаносців» Максима Паламарчука.
Про автора:
Андрій Харук — відомий український військовий історик, доктор історичних наук, професор і автор низки наукових праць. Його наукова діяльність спрямована на вивчення історії військової техніки, армії та інших тем, пов'язаних з війною. Він був завідувачем кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також займається редакторською діяльністю, будучи головним редактором «Військово-наукового вісника». Його внесок у розвиток військової історії в Україні є неоціненним.