Психологічний трилер (2024)
«Лілі була тут. Лілі вже нема. І ніколи не буде. Залишається тільки шкодувати за тим, що не відбулось. Або відбулось, але не так»
Атмосферно, драматично та достобіса заплутано…
Пригорща — це невеличке, сонне містечко на Поділлі, де відбуваються дивні події. Невідомий отруює дочку та дружину мера з не дуже хорошою репутацією. Однак, жінка потрапляє у лікарню, а от дівчинка-інвалід помирає. Але хто б наважився на таке дивне вбивство? Адже трьома отруйними цукерками міг поласувати хто завгодно.
А ще у Пригорщу приїхав молодий журналіст Володимир Нечай із завданням: взяти інтерв’ю в місцевої легенди – поетеси Лілії Понаровської. Проте у містечку її прозивають лишень «Вовчихою», а сама вона, як чверть століття прикута до інвалідного візка. І після короткої розмови через декілька годин Нечай знаходить її теж мертовою.
Історія створена Василем Добрянським – це чудовий зразок інтриги та сюжетних хитросплетінь, з темною атмосферою загадки, приправлений місцевими легендами та дрібкою трагедії. Читач разом з журналістом Володимиром Нечаєм поволі розплутує драматичну історію Лілі. Читач поряд з капітаном Іваном Зубом намагатиметься покарати винних. Хоча для когось трагічні події минулого – це найбільше покарання.
Протягом всієї автор вдало залишає зачіпки, щоб вдумливий читач зміг розплутати історію разом з героями роману. Легенда про ката Казю Пуделка, годинник, який показує «різний час» (для місцевих та туристів), будинок Лілі з мінаретом та навіть генделик «Пиво Кубійовича» надає історії відчуття об’ємності та містичного забарвлення.
А драматичний фінал, «скидання масок», розв’язка історії із відповідями на всі запитання, ставлять роман Василя Добрянського на полицю з чудовими зразками світових психологічних трилерів.
«Лілі»
Не встигаю за паном Василем, тільки-но закінчила нещодавно його «Жереб» читати, а у нього вже нова детективна історія видана. І все, як я люблю: маленьке подільське містечко з його таємницями, історіями, людьми та кримінальними злочинами.
У Пригорщі отруюють шоколадними цукерками дружину та дочку-інваліда мера міста, причому дівчина помирає. Як тільки розпочинається розслідування, запускається ланцюг не менш дивний подій, що призведе ще не до однієї смерті. І не так то і просто вирахувати хто ж чинить зло. Але капітан Іван Зуб – професіонал своєї справи.
В цей же час приїздить у містечко журналіст Володимир Нечай, щоб спочатку взяти інтерв’ю у колись відомої поетеси Лілії Понаровської, а потім дізнатися, хто ж отруїв рідних мера. Крок за кроком він наближається до розгадки таємниць жителів містечка, а їх у них дуже багато, як і легенд та різних містифікацій: годинник, який показує різний час для місцевих та туристів, кат Казя Пуделка, що бродить містом, будинок-мінарет поетеси, генделик з цікавою назвою «Пиво Кубійовича», трагічні події життя в минулому героїв історії.
Пан Василь уміє майстерно закрутити інтригу і не менш майстерно розкласти всі крапки над «І», коли ми нарешті дочитаємо до драматичного фіналу.
Книжку раджу. Атмосферний детектив для відпочинку зимового вечора.