0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Лімб. Місце загублених душ

(34 голоси)
Дата відправки (?) початок травня
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книжку «Лімб. Місце загублених душ»

Ми усі народжуємося в різних соціальних умовах. Комусь не пощастило прийти у цей світ у такому собі сучасному ґетто, наскрізь просякнутому бідністю, занепадом, тяжкою працею, відчаєм та несправедливістю. Таких мільйони у кожному куточку світу. Там, де для того, щоб вижити, ти мусиш мімікрувати, систематично вбивати у собі своє справжнє «я», а потім – нести із собою по життю цю психологічну травму, мов важку, незручну валізу. Якщо тільки не спробуєш все змінити… 

Кирило Половінко

Середина 2000-х, місто-мільйонник на сході України. Минуло тринадцять років, відколи Кирило був тут востаннє. Але це місце зовсім не змінилося і, здається, чекало на нього — райони і далі поділені між бандами, а нічні вулиці наповнені тишею й страхом, які вгамувати здатний дешевий алкоголь, наркотики або «махач». Старі друзі, місцевий дільничний, афера з квартирою матері, «дворові методи» розв'язання конфліктів і зваблива сестра кримінального авторитета все глибше вплутують Кирила у павутину місцевих інтриг. Темрява навколо густішає, в’язкі спогади перекривають кисень і змикаються у зашморг. 

Поклик «Лімбу», що жадає нової душі, неможливо заглушити ні алкоголем, ні болем, ні, навіть смертю, і щоб врятуватися доведеться здолати найпотужнішого ворога — власне минуле.

Чому варто прочитати книжку «Лімб. Місце загублених душ»?

  • Завдяки глибокому психологізму тригерить почуття, знайомі кожному, хто колись залишив рідне містечко і власне минуле позаду, щоб більше ніколи через них не страждати.
  • Нуарний роман, в якому переплітаються емоції, спогади і виклик, що спонукає до змін у власному житті.
  • Реалістична і похмура оповідь, що занурює у світ, де людьми керують їхні найтемніші сторони, а світло надії втрачено назавжди.

Про автора:

Кирило Половінко – сучасний український письменник, який працює у жанрі соціального реалізму. За освітою та професією – менеджер, що обіймав різні посади в FMCG-рітейлі. Дитинство та юність Кирило провів в Донецьку. Та з початком російської агресії навесні 2014 року виїхав до Дніпра, після – перебрався до Харкова, де й застав повномасштабне вторгнення росіян у лютому 2022 року.  Нині живе і працює над своїм третім романом у Києві.

Цитати:

Про дитинство

Того вечора батько таки напився. Мати пиляла його за те, що він побив малоліток і вдарив дівчину.

— А якщо вони заяву напишуть?! Ти про це подумав?!

— Вони образили Кирила, — суворо подивився він на неї.

Мати не знайшла що відповісти. Обійняла мене, розцілувала — приємно. Батько налив та випив.

Коли я доїдав вечерю, він уже ледь кліпав.

— Запам’ятай, — язиком, що заплітався, сказав він, — завжди намагайся дістатись найздоровішого. — Гик... Гик... — Синець йому постав чи зламай щось, — батько налив ще, але частина рідини пролилась на стіл. — З нього сміятимуться в компанії. Ти вб’єш його авторитет.

Це була найважливіша порада, яку він дав мені у житті.

Про «Лімб»

— Пішли. Де там ваш німб?

— «Лімб».

— Так що це?

— Ти в себе спитай.

Не пам’ятаю такого краєвиду, хоч убий. І не можна сказати, що раніше не було такої сніжної зими, але ніколи степ не здавався суцільною білою плямою. Та такою яскравою, що виїдає очі. Як там описують клінічну смерть? Порожній простір та біле світло, що огортає теплом та спокоєм? Це ж світло пробирало морозом до кісток та наганяло жаху. Я не памʼятаю цього місця. Його тут не було. Щось не так. Щось неправильно.

Про дружбу

— Дозвольте представитись, — стає перед дівчатами Саша. — Олександр. А це — мої браття від інших батьків: Денис, Сергій, Руслан та Кирило. Кирило, до речі, недавно повернувся на свою «історічєскую родіну», тож ми йому організовуємо п’ятничний вигул.

— Ніга, — штовхає того в плече Сергій, — ти у своєму спічі пропустив вісім матюків, мазафака.

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Оригінальна назва Лімб. Місце загублених душ
Кількість сторінок 256
ISBN 978-617-8362-59-1 (паперове видання), 978-617-8362-60-7 (електронне видання), 978-617-8362-61-4 (аудіокнига)
Розміри 145х215 мм
Випусковий(а) редактор(ка) Юлія Прядко
Літературний(а) редактор(ка) Леся Марцинкевич
Коректор(ка) Ольга Каднікова
Макет Олена Білохвост
Технічний редактор Микола Климчук
Художній(я) редактор(ка) Тетяна Волошина
Дизайн обкладинки Дизайн: Ярослав “Ya3” Зубков, Фото на обкладинці: Іван Данів
Автор(ка) Кирило Половінко
Теги:
пошук себе психологічний трилер роман сучасна проза трилер українська література український автор
Відгуки

Чи готові ви зустрітися зі своїм минулим? Не з окремими відібраними світлинами з днів народжень та випускного, коли вдягнені у найкращий одяг і сповнені очікування змін, а зі справжнім минулим? Побачитися із давніми друзями, які не змінилися від часів юності? Знову ходити вулицями, які встигли стати чужими? Повернутися у квартиру, де не були багато років, але досі пам’ятаєте, де батько сховав пляшку? Кирило Половінко написав напрочуд сміливий роман, чесний і болючий. Це про наш Схід, шорсткий, складний, суперечливий, але таки наш. Про дорослішання, протистояння, розчарування і пошук відповідей, коли ті, хто міг відповісти, давно у могилі. Про сірий лімб, у якому застрягаєш, і героя-хамелеона, який постійно підлаштовується під обставини, аж доки нарешті не вирішує діяти — розірвати коло насильства і вирватися з чергового кола пекла. Вам точно часом буде некомфортно, бо роман таки спонукає до чесного діалогу із собою. Вам напевне буде боляче, бо «Лімб» змушує замислитися про власні травми і непроговорені з рідними й друзями проблемні теми. Однак врешті-решт ви таки переживете катарсис — а хіба не заради цього ми читаємо?

Богдана Романцова, літературознавиця

Скільки б не минало часів, епох, десятиліть, є певна закономірність у тому, що багато авторів із різних національних літератур прагнуть схопити свій час, передати його соціологічно — аж до клітин. Кирило Половінко — один із тих конкістадорів, який у письмі б’ється за свою сучасність, б’ється за нашу нестерпну реальність, за цю географію і лакуни нашої пам’яті, в яких часто мало є місця для радості. Це — література нашої країни, шрамів нашого проблемного соціуму, соціальних траблів і прірв, крізь які проходили і проходитимуть ще не одні покоління.

Анатолій Дністровий, письменник
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Анна 10.10.2024

Книга написана дійсно захоплююче і чітко передає атмосферу східного міста дев'яностих. Відчувається через сторінки атмосфера типового "пацанського" двору, де головні герої здаються живими й знайомими. Кожен персонаж дуже реалістичний, а діалоги настільки природні, що здається, ніби вчора чула їх в реальному житті в сусідньому дворі. Завдяки “легкості” тексту книга читається дуже легко.

Проте історія залишила після себе певне відчуття незавершеності. Особливо важко було зрозуміти ті міфологічні та потойбічні алегорії на “вищі сили”, які з'являються ближче до кінця книги. Вони ніби з'являються з нізвідки і не мають чітке пояснення. Цей момент трохи був незрозумілим для мене і не вписався в загальний концепт розповіді.

Цікаво було почитати авторські нотатки в кінці книги. Вони додали глибини розумінню деяких персонажів і допомогли краще усвідомити їхні внутрішні мотиви, що надає історії додаткового змісту. Це було приємним бонусом для читача,як на мене.

Загалом, я з великим інтересом відкриваю для себе нових сучасних українських авторів, і Кирило Половінко, безумовно, заслуговує на увагу. Чекатиму на нові книги та історії від автора.
Микола 10.06.2024
Чи може людина з пістолетом у кишені розраховувати на повагу?
Чи можна вбивати монстрів, коли головний монстр живе у тобі самому?
Чи варто повертатись туди, де заховані твої найстрашніші секрети?

Чекаєте на відповіді?

Ласкаво просимо до чорно-білого, скованого холодом міста. Застрягше у часі місто убогих квартир і хитросплетінь підсвідомості.

Книга чіпляє динамічним сюжетом, деталі та діалоги прописані з якимось кінематографічним реалізмом.
Протагоніст здається адекватним, з ознаками гуманізму індивідуумом, але що далі поринаєш у трагічну розповідь, то швидше догоряє наша емпатія щодо нього.

Автору однозначний респект, з повагою, Микола Панакотов.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*