Загалом роман не поганий, атмосферний, з хорошою соціальною лінією, але для мене він виявився не тим, чого я хотіла. Мої очікування абсолютно не співпали з реальністю, тож я постійно ловила себе на думці, що чекаю більшої напруги, темряви, глибини у детективній частині. Можливо, читачам, які люблять повільні сімейні драми з натяком на таємницю, ця книга зайде набагато краще. Я ж просто шукала іншого настрою й іншої динаміки, тому фінальне враження вийшло трохи розмитим. Але все одно приємно, що книжка лишає після себе атмосферу тих соснових лісів, літнього табору і відчуття прихованої історії, яке зчитується між рядками
Спочатку трохи звикала до великої кількості дійових осіб: Еліс, Барбара, Луїза, Трейсі, Юдита, від яких йшли розповіді. Крім цього були і інші другорядні герої. У кожного були свої таємниці ті історія.
Було розслідування, яке йшло трохи повільно, із-за великої кількості додаткових подій та згадок минулого. Сподобалась також атмосфера табору та природи поряд, хоч моментами це було не так динамічно.
Історія тримала у певній напрузі, а моментами було навпаки доволі спокійно. Хоч в другій половині книзі, я вже здогадувалась який буде фінал, та історія мені все рівно сподобалась. Цікава та атмосферна книга, от прям читаєш і відчуваєш цей вайб табору, ночівлі, багаття та літа. Щоправда злочин не давав до кінця розслабитись, тому історія була і цікавою і динамічною, з незвичним фіналом.
жанр: детектив
мої враження: це той самий класичний детектив у всіх його проявах - із подвійною часовою лінією, родинними таємницями й десятками скелетів у шафах. Тут не буде різких сюжетних поворотів, від яких "відвисає щелепа", але саме в цьому її кайф. Це розмірений, логічно вибудуваний детектив, де все розвивається поступово й кожна подальша подія доповнює попередню, розкриваючи причини і наслідки.
Атмосфера табору, образи сім’ї власників і їхніх друзів передані чудово. Авторка веде оповідь від багатьох персонажів і в різних часових проміжках - спершу складно зорієнтуватися, але я до цього швидко адаптувалась. Я робила нотатки, хто кому ким доводиться, і це полегшило читання.
Попри обсяг у понад 600 сторінок, книга читається швидко завдяки легкому стилю авторки. Як на мене, одного головного героя тут немає, проте всі персонажі прописані досить гарно - комусь я співчувала, комусь симпатизувала, а хтось відверто дратував своєю поведінкою.
Розв’язку можна було передбачити, хоч я й очікувала трохи іншого фіналу. Але загалом - це вдалий приклад спокійного, класичного детективу.