Відгуки і рецензії читачів
21.09.2025
Якщо від першої книги я нічого не чекала, то на другу були покладені великі сподівання, зважаючи на те, який тон задала перша книга, як розвивалися події, і що мені бачилося в перспективі.
І шо я вам маю сказати? Книга перевершила мої сподівання! І це - прекрасно. У нас був книжковий клуб по Аркану вовків і в кінці кожен з нас висловлював припущення, що буде далі, звісно, крім тих, хто вже читав усю трилогію від іншого видавництва. Мої припущення: події наступної книги розгортатимуться років через пять; повернеться Савка, але він буде зовсім інакший (бо після того що він пережив, неможливо стати тим колишнім собою) і відіграє значну роль. Я майже вгадала. Минуло сім років, а не пять; Савка повернувся інакшим і відіграв дуже важливу роль.
Але почнемо спочатку.
Загроза Сірому ордену, краєчок якої нам показали в кінці першої частини, розростається і набирає обертів. Ми бачимо, хто входить в коло змовників, ми чуємо, що вони хочуть зробити, аби дискредитувати Орден, і ми розуміємо, що у них все вийде. Тому що ми самі бачили на власні очі не раз і не два (чим старший читач, тим більше разів він це бачив), як ставалося подібне: як героїв перетворювали на ворогів або зрадників. І, на жаль, паралель з теперішнім часом просто вбивча.
У кожному розділі ми бачимо різні події з життя чотирьох побратимів: Пилипа, Гната, Яреми і Северина. Бачимо, що відбувається в їхньому житті, бачимо, якими вони стали за ці роки. Бачимо війну, що пройшлася по кожному; бачимо різні прояви ПТСР у кожного з чоловіків. Боротьба з внутрішнім звіром, пиятика та ігроманія, збайдужілість до власної долі, втрата віри, втеча від себе, - кожен з хлопців має ментальні проблеми, але не має для них вирішення.
Сірий Орден ослаблений недавньою війною, в якій загинуло багато характерників, золоту клямру отримують по шість-вісім джур за останні роки, та все менше охочих іти в джури до характерників. Коли подібне відбувається, потрібні зміни. І один з Ради сімох пропонує і пропонує реформи, проте старші його не слухають: все працювало досі, працюватиме і надалі, просто зараз “важкий період” і треба почекати. Але ми з вами вже знаємо, що в скрути потрібно змінитися, інакше прийде смерть. Очільники Сірого Ордену намагалися діяти логічно, сподівалися, що якщо покажуть докази неминучого, то всі зрозуміють, що насувається велика біда, до якої треба готуватися разом. І в цьому теж кожен з нас проведе паралель з сьогоденням: якщо особам при владі логічно і доказово показати, що насувається срака, то всі почнуть гуртуватися, аби цю сраку відвернути. Але…
Сцена, коли семеро осавулів голосують, чи йти на інавгурацію нового гетьмана чи ні, відверта і правдива до абсурду. Дід-Яровий, який до останнього вірить в онука, і запевняє всіх, що онук не підведе, бо ж він його онук! Інші пропонують негайно скликати загальний збір у Буді. Голоси розділяються. Осавули куренів військових, скарбничих і вартових вважають, що слід відповісти на запрошення і віддати докази зради новому гетьману; осавули куренів розвідників, контррозвідників і призначенців (циніки і параноїки) - за загальний збір у Буді. Рішення було за Вірою Забілою. Я зрозуміла, що Віра підтримає Ярового, але її причини будуть геть іншими, ніж в інших. Адже осавула двохвостих нічого не робить просто так.
Мені подобається, як розкриваються персонажі. Ми дізнаємося більше про минуле Пилипа і бачимо, чому він став таким; ми бачимо Гната, який, як здається, зовсім не змінився: так само пиячить і любиться з дівками, хоча вже одружився і має чудового сина. Ми бачимо мамуньо Яреми і самого брата Малюка, який став старшим, мудрішим, більш врівноваженим і спостережливим. І, звісно, Северин. Який на початку другої книги мав ілюзію, що у нього нарешті все налагоджується, і тепер можна отримати трохи спокою, як усе розвалюється. “От лайно!”, - спересердя видає Северин у кінці першого розділу. І саме це й відбувається. І швидко.
Жінок у Тенетах війни небагато, і це - закономірно: все-таки в основному увага на воєнізованому формуванні середини XIX століття. Проте кожен жіночий образ - неповторний, сильний, яскравий і незабутній.
Дякую Павлу за другу книгу, і чекаю на третю. Маю надію, що хтось з головних героїв все-таки виживе, зважаючи на те, як закінчилися “Тенета війни”.
І шо я вам маю сказати? Книга перевершила мої сподівання! І це - прекрасно. У нас був книжковий клуб по Аркану вовків і в кінці кожен з нас висловлював припущення, що буде далі, звісно, крім тих, хто вже читав усю трилогію від іншого видавництва. Мої припущення: події наступної книги розгортатимуться років через пять; повернеться Савка, але він буде зовсім інакший (бо після того що він пережив, неможливо стати тим колишнім собою) і відіграє значну роль. Я майже вгадала. Минуло сім років, а не пять; Савка повернувся інакшим і відіграв дуже важливу роль.
Але почнемо спочатку.
Загроза Сірому ордену, краєчок якої нам показали в кінці першої частини, розростається і набирає обертів. Ми бачимо, хто входить в коло змовників, ми чуємо, що вони хочуть зробити, аби дискредитувати Орден, і ми розуміємо, що у них все вийде. Тому що ми самі бачили на власні очі не раз і не два (чим старший читач, тим більше разів він це бачив), як ставалося подібне: як героїв перетворювали на ворогів або зрадників. І, на жаль, паралель з теперішнім часом просто вбивча.
У кожному розділі ми бачимо різні події з життя чотирьох побратимів: Пилипа, Гната, Яреми і Северина. Бачимо, що відбувається в їхньому житті, бачимо, якими вони стали за ці роки. Бачимо війну, що пройшлася по кожному; бачимо різні прояви ПТСР у кожного з чоловіків. Боротьба з внутрішнім звіром, пиятика та ігроманія, збайдужілість до власної долі, втрата віри, втеча від себе, - кожен з хлопців має ментальні проблеми, але не має для них вирішення.
Сірий Орден ослаблений недавньою війною, в якій загинуло багато характерників, золоту клямру отримують по шість-вісім джур за останні роки, та все менше охочих іти в джури до характерників. Коли подібне відбувається, потрібні зміни. І один з Ради сімох пропонує і пропонує реформи, проте старші його не слухають: все працювало досі, працюватиме і надалі, просто зараз “важкий період” і треба почекати. Але ми з вами вже знаємо, що в скрути потрібно змінитися, інакше прийде смерть. Очільники Сірого Ордену намагалися діяти логічно, сподівалися, що якщо покажуть докази неминучого, то всі зрозуміють, що насувається велика біда, до якої треба готуватися разом. І в цьому теж кожен з нас проведе паралель з сьогоденням: якщо особам при владі логічно і доказово показати, що насувається срака, то всі почнуть гуртуватися, аби цю сраку відвернути. Але…
Сцена, коли семеро осавулів голосують, чи йти на інавгурацію нового гетьмана чи ні, відверта і правдива до абсурду. Дід-Яровий, який до останнього вірить в онука, і запевняє всіх, що онук не підведе, бо ж він його онук! Інші пропонують негайно скликати загальний збір у Буді. Голоси розділяються. Осавули куренів військових, скарбничих і вартових вважають, що слід відповісти на запрошення і віддати докази зради новому гетьману; осавули куренів розвідників, контррозвідників і призначенців (циніки і параноїки) - за загальний збір у Буді. Рішення було за Вірою Забілою. Я зрозуміла, що Віра підтримає Ярового, але її причини будуть геть іншими, ніж в інших. Адже осавула двохвостих нічого не робить просто так.
Мені подобається, як розкриваються персонажі. Ми дізнаємося більше про минуле Пилипа і бачимо, чому він став таким; ми бачимо Гната, який, як здається, зовсім не змінився: так само пиячить і любиться з дівками, хоча вже одружився і має чудового сина. Ми бачимо мамуньо Яреми і самого брата Малюка, який став старшим, мудрішим, більш врівноваженим і спостережливим. І, звісно, Северин. Який на початку другої книги мав ілюзію, що у нього нарешті все налагоджується, і тепер можна отримати трохи спокою, як усе розвалюється. “От лайно!”, - спересердя видає Северин у кінці першого розділу. І саме це й відбувається. І швидко.
Жінок у Тенетах війни небагато, і це - закономірно: все-таки в основному увага на воєнізованому формуванні середини XIX століття. Проте кожен жіночий образ - неповторний, сильний, яскравий і незабутній.
Дякую Павлу за другу книгу, і чекаю на третю. Маю надію, що хтось з головних героїв все-таки виживе, зважаючи на те, як закінчилися “Тенета війни”.
24.08.2025
Почну одразу з мінусів книжки, бо для мене він був фактично один. Автор почав розширяти географію світу, але існування інших перевертнів чи контрактників з демонами випливає неочікувано хоча раніше здавалося, що це якесь ексклюзивне уміння саме характерників. А далі будуть лише одні плюси, бо книжка дійсно варта уваги.
В цій частині головні герої постають вже дорослими. Кожен з них встиг змужніти, загартувати характер в одній із найстрашніших війн і наробити своїх помилок. Автор описує події від імені кожного із знайомих нам персонажів і кожен раз це неймовірно захопливо. Бо більшість особистих таємниць починають розкриватися і це зовсім не на користь молодим характерникам. Деякі частини відчувалися як свято під час чуми, а деякі були настільки захопливо описані, що насправді відчувався той жах, що пережили головні герої.
Не можу сказати, що була хоч одна історія яка мені не сподобалась чи яка мене не зачепила за душу. Але для мене справжнім відкриттям став Ярема та його історія. Бо з малого та зманіженого шляхтича він став чоловіком, який постійно питає чи заслуговує він щастя, прощення, його глибока віра постійно піддається випробуванням. Перше враження від цього персонажу було зовсім іншим і насправді його важко було сприймати серйозно.
Незважаючи на те, що я вже знаю чим закінчиться вся трилогія, але я з нетерпінням чекаю наступну частину. Бо від книжок неможливо відірватися і вони залишають по собі цілий вир емоцій.
Мені дуже сподобалось оформлення яке запропонувало видавництво, все продумане до дрібних деталей. Сподіваюсь нарешті побачити який вигляд мають жіночі персонажі, бо кожна з них по своєму прекрасна.
В цій частині головні герої постають вже дорослими. Кожен з них встиг змужніти, загартувати характер в одній із найстрашніших війн і наробити своїх помилок. Автор описує події від імені кожного із знайомих нам персонажів і кожен раз це неймовірно захопливо. Бо більшість особистих таємниць починають розкриватися і це зовсім не на користь молодим характерникам. Деякі частини відчувалися як свято під час чуми, а деякі були настільки захопливо описані, що насправді відчувався той жах, що пережили головні герої.
Не можу сказати, що була хоч одна історія яка мені не сподобалась чи яка мене не зачепила за душу. Але для мене справжнім відкриттям став Ярема та його історія. Бо з малого та зманіженого шляхтича він став чоловіком, який постійно питає чи заслуговує він щастя, прощення, його глибока віра постійно піддається випробуванням. Перше враження від цього персонажу було зовсім іншим і насправді його важко було сприймати серйозно.
Незважаючи на те, що я вже знаю чим закінчиться вся трилогія, але я з нетерпінням чекаю наступну частину. Бо від книжок неможливо відірватися і вони залишають по собі цілий вир емоцій.
Мені дуже сподобалось оформлення яке запропонувало видавництво, все продумане до дрібних деталей. Сподіваюсь нарешті побачити який вигляд мають жіночі персонажі, бо кожна з них по своєму прекрасна.