Людська нора, голод і Бог на війні

«Людська нора, голод і Бог на війні» — документально-художня книга Валерія Пузіка про досвід української піхоти, де війна постає не абстрактною історичною подією, а щоденним фізичним існуванням серед землі, холоду, втоми, небезпеки та людей поруч. Автор пише про простір, у якому звичний світ звужується до кількох найнеобхідніших речей: води, їжі, тепла, сну, довіри й можливості дочекатися наступного дня. Тут немає потреби прикрашати реальність — сама людська здатність залишатися живим і відчувати стає центральною драмою.

Видання українського письменника й військовослужбовця, створене на основі безпосереднього фронтового досвіду. Книга поєднує щоденникові записи, есеїстику, драматургічні фрагменти та поезію, формуючи багатоголосий текст про перебування на позиціях серед побратимів. До видання також увійшли фронтові світлини, авторські примітки й коментарі, що доповнюють особисту оповідь і допомагають відчути конкретність пережитого.

Для кого ця книга?

• Для читачів сучасної української воєнної прози, документальної літератури, щоденників і текстів безпосередніх учасників війни.
• Вона буде важливою тим, хто хоче краще зрозуміти досвід піхоти не через статистику чи офіційні повідомлення, а через повсякденність людей на позиціях.
• Це також читання для тих, кого цікавить, як екстремальні обставини змінюють мову, пам’ять, стосунки між людьми та сприйняття власного тіла.

«Людська нора, голод і Бог на війні» — непросте читання про те, що залишається з людиною, коли все зайве відпадає. У темряві укриття особливо важливими стають вода, тепло, товариш поруч, пам’ять про тих, кого вже немає, і вперта здатність думати про майбутнє. Це текст про українську піхоту й водночас про межі людської витривалості, де нора може бути укриттям і пасткою, а саме бажання жити — тихою, але надзвичайно сильною формою спротиву.