Зазначу відразу «Мовчазна пацієнтка» мені сподобалась більше. Ця вийшла простіша, да й головна родзинка мені була очевидна.
Кінодіва, що на вершині слави покинула кар’єру, збирає найближчих друзів і везе їх на власний острів у Греції - Аурі. Оливкові дерева, піщані пляжи, пікніки, шампусик і смачні закуски - їм всім треба відпочити від міського гамору. Острів, негода, там весь рік сильні вітри, але Лють (так називають особливо сильний вітер) відрізає гостів від «великої землі», сім людей, один труп і розмотування сюжету, чому ж і ким було здійснено вбивство. Автор занурить вас в проблеми кожного гостя Лани Фаррар, познайомить з кожним їх таракашком, відкриє скелети в шафі та гори брехні один одному. Близькі друзі - найстрашніші вороги. Повороти сюжету підуть кардинально не так, як ви собі вибудуєте. Але ж і Лана Фаррар ой не проста тіточка, мила жіночка, улюбленця екранів, але стервочка ще та. А ще вона дуже небезпечна тітка – не варто їй переходити дорогу. Всі проблеми родом з дитинства – травмовані дівчатка та хлопчики, що стають небезпечними дорослими, що бачать світ так як вони хочуть, уникають незручних ситуацій та будують вигадану реальність, вірять їй, стають одержимими нею і дуже небезпечними.
Книга на вечір-другий, швидко і легко читається.