Майстер корабля

Пригоди в Голлівуді на березі Чорного моря

Перед вами – дивовижна історія, написана на основі спогадів Юрія Яновського під час його роботи на Одеській кінофабриці. Головний герой роману – вже пристаркуватий кінематографіст, який з тугою та щемкою любов’ю згадує все те, що відбувалося з ним там, в Одесі. А трапилося й дійсно багато чого…

Дружба, кохання, пристрасть, чуттєвий любовний трикутник та наполеглива робота над революційними новинками кінематографу – це все тісно сплітається воєдино на сторінках «Майстра корабля», який вперше за історію свого існування постає перед читачем таким, яким його написав автор, із раніше невідомими фрагментами та без «шматування» ножицями цензури.

Чому варто прочитати книжку «Майстер корабля»?

• В основу твору покладено особистий досвід автора під час роботи на Одеській кінофабриці;
• Надзвичайно майстерний літературний дебют Юрія Яновського;
• Вперше «Майстер корабля» виходить у повному своєму обсязі, з фрагментами, які раніше були цензурованими;
• Чудове серійне оформлення з тисненням та кольоровим зрізом.

Про автора:

Юрій Яновський – український письменник, редактор і журналіст кількох періодичних видань, редактор і сценарист, художній керівник Одеської кінофабрики.

Як літератор Яновський дебютує віршем «Море» (російською мовою) під псевдонімом Георгій Ней у газеті «Пролетарська правда», завдяки чому його помічає Михайль Семенко. Лідер футуристів стає метром талановитого початківця й уводить його в літературу: у 1924 р. у «Більшовику» Яновський публікує вірш «Дзвін» (українською) та стає позаштатним кореспондентом газети. Приєднується до футуристичного руху, вступає до організацій «Комункульт» і «Жовтень», знайомиться з Миколою Бажаном. Згодом переїздить до Харкова, працює там редактором, публікує першу збірку оповідань «Мамутові бивні» (1925), а потім дебютує як сценарист, створюючи сценарій до фільму «Гамбург».

У 1926 р. Юрій Яновський стає художнім керівником Одеської кінофабрики й долучається до роботи над багатьма фільмами. Робота на кінофабриці наклала відбиток на всю подальшу творчість митця. Кінематографічний досвід лежить в основі його першого роману «Майстер корабля» (1928 р.), перенесений в есей «Голлівуд на березі Чорного моря». Романи «Чотири шаблі» (1931) та «Вершники» (1935) – дуже кінематографічні, за «Вершниками» у 1939 навіть виходить однойменний фільм, також письменник створює кілька кіноповістей.

Помер Юрій Яновський у віці 52 років 25 лютого 1954 р. у Києві.

Про що книга

«Майстер корабля» — це роман, який охоплює всю гаму емоцій і переживань головного героя, аспіранта, що працює на кінофабриці в Одесі. Він згадує своє минуле, дружбу, пристрасть, боротьбу за майбутнє і своє місце в світі. Книга повна наглядів за персонажами, котрі переживають всі ті емоційні хвилювання і враження, які могли виникнути в умовах революційного кінематографічного середовища, переплетеного з особистими драмами і пригодами.

Ця книга розкриває усі труднощі, через які пройшли кінематографісти того часу, а також важливість єдності творчих сил для здійснення революційних змін у кіномистецтві. Її герої змагаються за власні принципи, та при цьому створюють кінематографічні шедеври, що стали невід’ємною частиною історії світового кіно.

Сюжет та головний герой

Головний герой «Майстра корабля» — це старший кінематографіст, що згадує часи своєї молодості в Одесі. Його історія переплітається з дивовижними подіями в історії кінематографії, зокрема, коли він працював на Одеській кінофабриці. Він проходить через низку труднощів, таких як любовний трикутник, зради, особисті пошуки та творчі труднощі, однак його шлях завжди пов'язаний із кінематографом, який він вважає своїм справжнім покликанням.

Для кого ця книга

• Для любителів історії кіно і тих, хто хоче дізнатися більше про творчість Юрія Яновського та його погляд на кінематографічну революцію.
• Для шанувальників української літератури, що шукають глибокі історії про особисті переживання, боротьбу і досягнення в умовах соціальних змін.
• Для всіх, хто хоче познайомитись з культурною спадщиною Одеси та почути історії про творчі виклики кінематографістів першої половини ХХ століття.