Відгуки і рецензії читачів
02.10.2025
Роман Юрія Яновського «Майстер корабля» є одним із найпоетичніших і найноваторських творів української літератури 1920-х років. У ньому автор майстерно поєднав автобіографічні мотиви, роздуми про мистецтво та філософські роздуми про сенс життя. Головний герой То-Ма-Кі, від імені якого ведеться розповідь, – це літній кіномитець, що згадує роки своєї молодості, часи зародження українського кіно та романтику перших творчих спроб. Книга передає атмосферу того покоління, яке прагнуло творити новий світ.
Особливе місце у романі займає тема кохання та дружби. Образ Тайах – це символ жіночої краси й таємничості, а стосунки з нею стають для героя спогадом про молодість, що не повертається. Друзі То-Ма-Кі – творча інтелігенція, люди, закохані в мистецтво, які готові віддавати себе без залишку задля ідеї. Символом усього життя виступає корабель, який потрібно будувати й вести крізь бурі, – як метафора людського шляху та мистецької праці.
Стиль роману поетичний, насичений образами, метафорами та символами. У ньому відчувається романтичне піднесення, захоплення красою світу й водночас легкий сум за втраченою молодістю. Твір звучить як гімн мистецтву, свободі та мрії.
«Майстер корабля» залишає глибоке враження: він змушує замислитися над тим, що справжнє щастя у творчості, дружбі й любові.
Особливе місце у романі займає тема кохання та дружби. Образ Тайах – це символ жіночої краси й таємничості, а стосунки з нею стають для героя спогадом про молодість, що не повертається. Друзі То-Ма-Кі – творча інтелігенція, люди, закохані в мистецтво, які готові віддавати себе без залишку задля ідеї. Символом усього життя виступає корабель, який потрібно будувати й вести крізь бурі, – як метафора людського шляху та мистецької праці.
Стиль роману поетичний, насичений образами, метафорами та символами. У ньому відчувається романтичне піднесення, захоплення красою світу й водночас легкий сум за втраченою молодістю. Твір звучить як гімн мистецтву, свободі та мрії.
«Майстер корабля» залишає глибоке враження: він змушує замислитися над тим, що справжнє щастя у творчості, дружбі й любові.
10.08.2025
Всі вважають це геніальним твором, але читати це нереально важко! З одного фрагменту: роздум, як зняти певну частину фільму, тут вже ми серед рибалок, з нізвідки з'являють дівки, слідом Богдан, і саме тут виявляється, що це його спогади, а не автор повіствує. Цей уривок переходить в красиві алюзії про море і порівняння зі степом - ці шматочки не розділені, а йдуть суцільним текстом. Втрачаєш щоразу лінію, намагаєшся зрозуміти від кого зараз це йде.
Не згідна з критиками про геніальність твору. Нова форма так, але читати ту нову форму не в задоволення.
Не згідна з критиками про геніальність твору. Нова форма так, але читати ту нову форму не в задоволення.
24.05.2025
Роман сподобався. Він життєствердний, життєрадісний, натхненний до творчості, до праці, до нових звершень. Мрійливий. Сповнений надій, сподівань, молодості. Тут немає страждань, є кохання, пригоди, творчість, праця.
Дуже сподобалися описи моря, порівняння його зі степом. Здається, роман просякнутий цієї любов’ю до моря. Також любов’ю до своєї роботи, яка приносить реалізацію, втіху, сенс життя.
Любов до життя. Розуміння того, що мрії мають втілюватися у життя, і лише тоді вони чогось варті. Також тут є цінування досконалості рукотворних речей (процес побудови корабля, зйомка фільму, зйомка репортажів).
Зображені здорове спілкування та стосунки між людьми, в тому числі між чоловіком і жінкою. Що приємно, ніхто нікого не обманює, не дурить, не використовує. В очі говориться те, що є. Певна щирість, відвертість у спілкуванні та стосунках.
Роман напрочуд живий та сучасний. Сміливі злами розповідних планів – це певне новаторство у літературі, кадри змінюються, інколи було складно за цим слідкувати, та тримати всю історію вкупі.
Не знаю, чи було для мене важливим знати, що герої роману мають реальних прототипів. Що події, які описуються в романі, також відбувалися. Думаю, що роман можна сприймати і так, і так. (як мемуари, та як вигадану історію)
Також вплив на сприйняття роману мало розуміння того, що буде далі в історії. З автором, прототипом героїв. Що вони стоять над прірвою, ще того не знаючи. Що вони думають, що зустрічають схід Сонця, а фактично, вони спостерігають за його Заходом. І далі лише темнота, біль, страждання. І нічого світлого та обнадійливого. Голодомор, репресії, Розстріляне Відродження. На жаль, на превеликий жаль.
Але тоді це було ще не покоління Розстріляного Відродження, а окрилене покоління.
Дуже сподобалися описи моря, порівняння його зі степом. Здається, роман просякнутий цієї любов’ю до моря. Також любов’ю до своєї роботи, яка приносить реалізацію, втіху, сенс життя.
Любов до життя. Розуміння того, що мрії мають втілюватися у життя, і лише тоді вони чогось варті. Також тут є цінування досконалості рукотворних речей (процес побудови корабля, зйомка фільму, зйомка репортажів).
Зображені здорове спілкування та стосунки між людьми, в тому числі між чоловіком і жінкою. Що приємно, ніхто нікого не обманює, не дурить, не використовує. В очі говориться те, що є. Певна щирість, відвертість у спілкуванні та стосунках.
Роман напрочуд живий та сучасний. Сміливі злами розповідних планів – це певне новаторство у літературі, кадри змінюються, інколи було складно за цим слідкувати, та тримати всю історію вкупі.
Не знаю, чи було для мене важливим знати, що герої роману мають реальних прототипів. Що події, які описуються в романі, також відбувалися. Думаю, що роман можна сприймати і так, і так. (як мемуари, та як вигадану історію)
Також вплив на сприйняття роману мало розуміння того, що буде далі в історії. З автором, прототипом героїв. Що вони стоять над прірвою, ще того не знаючи. Що вони думають, що зустрічають схід Сонця, а фактично, вони спостерігають за його Заходом. І далі лише темнота, біль, страждання. І нічого світлого та обнадійливого. Голодомор, репресії, Розстріляне Відродження. На жаль, на превеликий жаль.
Але тоді це було ще не покоління Розстріляного Відродження, а окрилене покоління.
19.05.2025
"Майстер корабля" Юрій Яновський.
Вигадані мемуари Яновського, написані у свої 27 років поринають у спогади. Коли ще думалось і дихалось натхненно і вільно, здавалось ще стільки всього буде втілено. Зараз ми вже знаємо, що творчість буде топтатися, таланти розстріляні й змордовані по тюрмах. Сумно спостерігати за вогнем в очах, за молодим запалом, який буде занедбано.
Водночас неможливо непроникнутись неймовірно гарним описам, завернутого гарно слова. Про море, сонце, кохання. Відчувається подих творчості та натхнення.
Феміністичний роман. Тут жінки самі обирають, кого любити. Жінка не сувенір, за який б'ються.
Споглядаємо за любовним трикутником. А може і квадратом. Вислуховуємо байки моряка. Дізнаємось про роботу кіновиробництва. Роман залишає гачки у тексті для здогадів, що трапилось з героями після.
Відкритий кінець спонукає до роздумів, як склались долі персонажів.
Текст нелегкий. Місцями доводилось продиратися крізь текст. Місцями так гарно, що перечитувала не один раз.
Загалом залишилась задоволеною.
Вигадані мемуари Яновського, написані у свої 27 років поринають у спогади. Коли ще думалось і дихалось натхненно і вільно, здавалось ще стільки всього буде втілено. Зараз ми вже знаємо, що творчість буде топтатися, таланти розстріляні й змордовані по тюрмах. Сумно спостерігати за вогнем в очах, за молодим запалом, який буде занедбано.
Водночас неможливо непроникнутись неймовірно гарним описам, завернутого гарно слова. Про море, сонце, кохання. Відчувається подих творчості та натхнення.
Феміністичний роман. Тут жінки самі обирають, кого любити. Жінка не сувенір, за який б'ються.
Споглядаємо за любовним трикутником. А може і квадратом. Вислуховуємо байки моряка. Дізнаємось про роботу кіновиробництва. Роман залишає гачки у тексті для здогадів, що трапилось з героями після.
Відкритий кінець спонукає до роздумів, як склались долі персонажів.
Текст нелегкий. Місцями доводилось продиратися крізь текст. Місцями так гарно, що перечитувала не один раз.
Загалом залишилась задоволеною.
18.05.2025
Вперше читала «Майстер корабля» ще у школі, детальні описи здавалися нудними, а стрибки у часі і між темами трохи збивали. Перечитувала для книжкового клубу, це все ще не простий для мене текст, але ці описи саме те, що переносить тебе на берег моря, дозволяє відчути солоне повітря Одеси і зазирнути у процеси виробництва кіно-картин.
Ця книга про море, молодість, спраглість до життя, дружбу, любовний чотирикутник, кіно, і надію.
Надзвичайно цікаві персонажі, я в захваті від їхньої дружби, і від Тайах (вона ж «рижа видра» і «авантурниця з ніг до голови»), легка, сильна, феміністична героїня – одна з улюблених в українській літературі.
У тексті багато яскравих моментів, які особливо запам'ятовуються, наприклад, лист Тайах до ТоМаКі чи дуже хороший опис Богдана і Тайах сином редактора. Також відкритим залишається питання, хто ж мама синів редактора.
Ось кілька цитат:
«Треба засвоїти раз назавжди, що, стоячи на місці, людина рухається назад»
«Дві людських руки вкупі — це кільце, за яке ухопившися, можна зрушити землю»
«Я не знаю, що буде потім, я боюся й жахаюся цього. Та воно однаково мусить прийти, я горітиму рівним, високим і ясним полумінем»
«Я п’ю за дощ — липкий і краплистий, який збуджує в мені відчування фарб і запахів. Я п’ю за життя.»
Ця книга про море, молодість, спраглість до життя, дружбу, любовний чотирикутник, кіно, і надію.
Надзвичайно цікаві персонажі, я в захваті від їхньої дружби, і від Тайах (вона ж «рижа видра» і «авантурниця з ніг до голови»), легка, сильна, феміністична героїня – одна з улюблених в українській літературі.
У тексті багато яскравих моментів, які особливо запам'ятовуються, наприклад, лист Тайах до ТоМаКі чи дуже хороший опис Богдана і Тайах сином редактора. Також відкритим залишається питання, хто ж мама синів редактора.
Ось кілька цитат:
«Треба засвоїти раз назавжди, що, стоячи на місці, людина рухається назад»
«Дві людських руки вкупі — це кільце, за яке ухопившися, можна зрушити землю»
«Я не знаю, що буде потім, я боюся й жахаюся цього. Та воно однаково мусить прийти, я горітиму рівним, високим і ясним полумінем»
«Я п’ю за дощ — липкий і краплистий, який збуджує в мені відчування фарб і запахів. Я п’ю за життя.»
24.03.2024
Майстер корабля - нетиповий для української літератури роман. Він наповнений жагою до пригод, любовним трикутником та пристрастю до моря. Це цілком європейська історія, яка по-іншому розкриває Україну.
Автор вилітає у твір свою історію роботи на Одеській кіностудії. Ми, читачі, стаємо свідками творення багатогранного мистецтва. Роман схожий на кінострічку завдяки епізодичності та мемуарам.
Розповідь ведеться від імені 70-річного сценариста і час від часу з'являються розповіді від його дорослих синів - пілота та письменника. Сини мають різний темперамент, але однаково горять справою життя.
Любов до моря чітко прослідковується. Ця стихія дає роботу і їжу, але може жорстоко покарати. Оповідь Богдана яскраво це підкреслює. Він неодноразово тонув, але ніколи не втрачав жагу до пригод. Його бажання справедливості грало з ним поганий жарт.
Автор приділяє багато уваги процесу будівництва корабля. Сам Майстер корабля - фігура, яка кріпиться на носі і асоціюється з духом корабля.
Тайях - жінка, яка постає в центрі любовного трикутника. Вона зводить з розуму двох приятелів. Вона нагадує пташку, яку хочуть закрити у клітку, але вище всього вона цінує свою свободу.
Тогочасне ставлення до жінок ріже очі, сцена у барі, де моряк ображає жінку викликає внутрішній супротив. Але справа закінчується тим, що у кривдника вимагають вибачитись.
Кожен читач знайде в романі щось своє. Це історія, яка живить розум і фантазію, адже оповідач не говорить найцікавішого - хто ж та загадкова мати Майкла та Генрі?
Автор вилітає у твір свою історію роботи на Одеській кіностудії. Ми, читачі, стаємо свідками творення багатогранного мистецтва. Роман схожий на кінострічку завдяки епізодичності та мемуарам.
Розповідь ведеться від імені 70-річного сценариста і час від часу з'являються розповіді від його дорослих синів - пілота та письменника. Сини мають різний темперамент, але однаково горять справою життя.
Любов до моря чітко прослідковується. Ця стихія дає роботу і їжу, але може жорстоко покарати. Оповідь Богдана яскраво це підкреслює. Він неодноразово тонув, але ніколи не втрачав жагу до пригод. Його бажання справедливості грало з ним поганий жарт.
Автор приділяє багато уваги процесу будівництва корабля. Сам Майстер корабля - фігура, яка кріпиться на носі і асоціюється з духом корабля.
Тайях - жінка, яка постає в центрі любовного трикутника. Вона зводить з розуму двох приятелів. Вона нагадує пташку, яку хочуть закрити у клітку, але вище всього вона цінує свою свободу.
Тогочасне ставлення до жінок ріже очі, сцена у барі, де моряк ображає жінку викликає внутрішній супротив. Але справа закінчується тим, що у кривдника вимагають вибачитись.
Кожен читач знайде в романі щось своє. Це історія, яка живить розум і фантазію, адже оповідач не говорить найцікавішого - хто ж та загадкова мати Майкла та Генрі?