Я не знаю, чи це проблема у перекладі, чи такий стиль автора, тому що на Goodreads ця книга має оцінку 4,2 (що доволі непогано).
Насправді, сама історія починається класно: старенький дядько помирає та залишає у спадок Софі (одна з головних героїнь) італійський замок. Є тільки одна умова – вона та її рідна сестра Рейчел мають разом прожити там три місяці, щоб успадкувати його. Проблема ще й в тому, що сестри між собою не ладнають, тому така умова мала б стати певною перешкодою та викликом для них.
Додатково автор вплітає у сюжет романтичні лінії сестер (колишніх й можливих майбутніх кавалерів), нових друзів, італійських знайомих. Але якось воно все так передбачувано, що часом було не цікаво читати.
Із того, що дуже сподобалося:
– Багато описів різноманітних італійських страв. Про це і у відгуках на Goodreads писали.
– У Софі є собака на ім’я Дживс – його було багато у книзі, тому за це дякую автору.
P.S. Якщо шукаєте гарну історію, де події відбуваються в Італії, то я раніше писала відгук на «Доленосна зірка сестер із Тоскани», і вона мені сподобалася значно більше!