Історія показує як хвороба Непам'ять забирає у Фердинанда найцінніше, але небайдужість пана Лиса стає рятівним колом і порятунком для Крота.
Його щирість і бажання допомогти є чудовим прикладом як важливо, коли є поруч ті, хто готовий допомогти, підтримати і навіть відправитися в невелику мандрівку заради пошуку правди, котру заховала хвороба.
Це була цікава мандрівка, повна пригод та спогадів інших, що змогли заповнити прогалини пам'яті та нагадати ким була та, що зникла. Але також вони привели до розгадки, де ж ділася кохана Фердинанта.
Це дуже сумна і щемка історія, що нагадує на скільки важливими є ті хто нас любить і що час дуже відносна річ, а ще він минає надто швидко, тож не варто гаяти його дарма із найріднішими. Варто цігувати час і тих кого любимо.
Не зважаючи на те що персонажами цієї історії є тварини, вони несуть знайоміі образи, говорять про любов і дружбу, батьківську любов. Тут про втрату і горе, про прийняття і збереження в пам'яті і серці.
арчибальд лис працює у сімейній книгарні, він піклується про кожну книгу на полицях, памʼятає всіх відвідувачів і підбирає кожному з них книгу до смаку. одного дня до нього приходить старий друг – фердинанд кріт, трохи розсіяний, він недоладно намагається пояснити, що почав забувати власне життя, і навіть гірше – забувати кохання всього життя, милу мод. йому потрібні були написані в молодості мемуари, які буквально вчора купив невідомий відвідувач книгарні. кріт в розпачі, вся його надія була в тому, що ховалось під зеленою палітуркою мемуарів, тож лис вирішує допомогти кроту знайти того, хто купив потрібну йому книгу. починається подорож в глиб памʼяті і спогадів крота.
багато чарівних ілюстрацій, невибагливі описи літнього лісу і тварин що його населяють, цікава пригода по слідам утрачених спогадів і пошуки страшної правди. останні 60 сторінок було дуже боляче читати, а в кінці посміхалась крізь сльози від подій що призвели до фіналу. тут багато алюзій на доросле, особливо на хворобу альцгеймера – непамʼять – яка дійсно, як потяг, стирає цілу особистість. важко піклуватися про людину з такою хворобою, і так важливо знати як правильно це робити. словами лиса це пояснюється у книзі, його очами ми бачимо наслідки хвороби, діями крота ми усвідомлюємо весь її жах.
книга дійсно на будь-який вік, в ній кожен знайде те, за що полюбить до кінця.
5/5?
Фердинанд Кріт втрачає пам'ять, свої спогади "Це все хвороба така - Непам'ять: вона, як вже прийшла, то вкраде в тебе все - твоїх шалених спогадів і лагідних цілунків ніщо вже не спасе..." "Непам'ять робить із тебе квітку з обірваними пелюстками. Звісно, можна спробувати приклеїти їх назад, але..."
І разом із Арчибальдом Лисом вони відправляються на пошуки дружини Фердинанда Крота Мод. Непроста подорож через непам'ять разом, яка була б неможливою без дружби, без взаємопідтримки. І наприкінці приводить до неочікуваної розв'язки і до віднаходження чогось дуже важливого у життя Фердинанда Крота. Історія навіть місцями трохи детективна із неочікуваними поворотами сюжету.
Також в українському перекладі вийшла друга частина цієї історії "Щоденник Корнеліуса Лиса".
Ключовим персонажем є Арчибальд Лис, власник книгарні, де кожна книга продається лише в одному примірнику і чекає саме свого читача. Перша частина циклу розповідає історію Фердинанда Крота, який захворів на "непамʼять" і тепер шукає свої мемуари, щоб згадати, що сталося з коханням його життя – Мод.
Ця історія зворушує до глибини душі, адже вона наповнена теплом, любов'ю і сумом. Її важко віднести до конкретного жанру чи вікової категорії, адже вона підійде всім, хто шукає затишок і емоційність у книгах. Я не плакала, але мене ця книга дуже вразила. Такі книги дуже важливі, вони залишають слід у серці. Окрім цього, книга дуже гарно оформлена: теплі ілюстрації та скетчі в кінці просто неймовірні.
Плюси книги:
• Дуже тонка і щира тема старості, втрати пам'яті та боротьби з цим страшним недугом.
• Милі, добрі та щирі персонажі. Цю історію сміливо можна читати разом з дітками.
• Гарні декорації, приємна лісова атмосфера, в яку легко зануритися.
• Чудові ілюстрації
Мінуси книги:
• Всі персонажі такі добрі, що аж оскому викликає. Драма присутня, але не вистачає яскравих подій та антигероїв.
• Постійні повтори виразів "твою ж черешню" й "каструльки мої".
• Фінал, який здається мені не дуже логічним.
Розумію, що це дитяча історія про дорослу проблему у казковому світі, мені все ж хотілося більше логіки. Трохи схоже на «Вітер у вербах». Тому мені важко однозначно оцінити книгу, адже розумію її важливість і актуальність для багатьох читачів. Хоч вона не стала для мене улюбленою, але продовження читатиму залюбки.
Книжка ось саме в такому оформленні – це пасторальна, тендітна перлинка серед атмосферних книжок. Лис і його друг кріт мандрують лісом, від локації до локації, шукаючи підказки, розгадуючи минуле крота, який захворів і нічого не пам’ятає. Музичний концерт, трапеза в затишній кав’ярні та інші не менш милі та ностальгійні пригоди викличуть у читача легкий сум, замилування і обов’язково розчулену усмішку. Неймовірна авторська увага до деталей, дрібниць типу блокнотика зі шкірок печериці оживляє світ цього напівказкового лісу, робить його справжнім.
Теплі людські взаємини – це така крихка матерія, і письменник вміло показує цю крихкість і водночас їхню міцність та силу. Деякі місця важко читати без сліз, але загалом історія дуже тішить і обнадіює. Допомагає змиритись з життєвими складнощами, з непереборним природним плином.
Але є застереження – цю книжку важко читати серед метушні, вона проймає тільки якщо зануритись в історію в тиші та спокої. Тож, затишного читаня!
Окремо сподобалася одна з тематик твору - книгарня. Як і будь-якого книголюба, мене це не могло не зачепити за живе. Тепла атмосфера маленької книгарні, чарівного лісу, подорожі двох друзів - дуже гарний спосіб провести вечір з чашечкою чаю у компанії малої історії.
Рекомендую всім книголюбам будь-якого віку, воно того варте. І з нетерпінням чекаю виходу всіх томів цієї історії.
1000/10.
Тут є все те, що так люблять усі книголюби та шукачі пригод - книгарня, барахолка, пансіон для письменників, смачна випічка у чайному салоні, ночівля у палатках, смажені зефірки, музичний концерт просто неба, листування.
Цікаво, що сам автор, Мікаель Брюн-Арно, узяв дещо із свого реального життя. Раніше він працював багато років із хворими на Альцгеймер, тому його головний герой Кріт Фердинанд хворіє на Непамʼять. Також він має свою книгарню - тому лис Арчибальд теж книгар.
Сподобались різні смішні вислови книги:
- побий мене грім
- хрустики мої
- скоринко моя
- твою черешню
- каструльки мої
- курчатко моє.
Ця історія про пошуки мемуарів крота (він описав своє життя, про яке тепер мало що памʼятає). Книга була написана в одному екземплярі і продавалася у книгарні. Хтось купляє її і Арчибальд із Фердинандом вирушають у свою подорож, щоб знайти книгу і віднайти правду- де поділася кохана крота - Мод.
Розвʼязка розчулить вас - так і знайте!
Доречі історія логічно завершена, тому сміливіше беріться і не чекайте на вихід усіх чотирьох томів.
P. S. Особлива любов - ті чарівні ілюстрації.