Головні герої Кессі та Фредрік, ніхто з них мене не бісив навіть моментами, все було гармонійно, мило та смішно. Кессі - творча дівчина, книга була від її pov тож можна було спостерігати за всіма її думками, і знаєте це було весело(кожен доторк до Фредріка "О який у нього рельефний прес")
Фредрік- думаю ви вже здогадуєтесь, що він вампір)
Але який!! Мені дуже подобалося,як він відповідав Кессі та як писав у записочках. Чесно трошки були вайби чату джипіті, але це навпаки так смішно. А ще він просто мілашка, бо завжди слухав що каже Кессі, робив як вона каже, коли щось не те то виправлявся.книга надзвичайно мила, легка, цікава й весела, персонажі дуже класні, так є й негативні (так би мовити злодії), але це лише додає сюжету.
Це просто одне з найбільш неочікуваних відкриттів року разом з «Помічницею лиходія». Книга така тепла та затишна, що я була в повному захваті. Це не високе фентезі, з епічними баталіями, не фантастика з неймовірно складною політичною системою, а просто книга для душі та відпочинку, яка також має бути на поличках.
Книга читається дуже легко, якщо чесно, він неї не хочеться відкриватися, а хочеться проковтнути її за один раз, щоб повністю насолодитися історією.
Головні персонажі живі та справжні. Хоча, може не всі живі, якщо ви розумієте про що я. Кессі - не супер-пупер успішна/красива/ неймовірна/розумна….(продовжіть список епітетів шаблонними описами головних героїнь), ні, вона та, в якій легко побачити себе. Вона не невдаха, але вона дуже не впевнена в собі та своїх силах, але тим не менш, вона автентична, не живе за чужими правилами та не слідує за чужими мріями - вона створює свої. А ще вона внутрішньо росте та кріпне. Фредерік - то просто моя любов. Настільки теплий, затишний, зефірний, не побоюсь цього слова, персонаж. Тотальний грін флег, в якого неможливо не закохатися (не тому, що він неймовірно вродливий), а тому що він турботливий, глибокий та смішний. Їх любовна лінія смішна та чуттєва, сторінки перегортаються тільки так, щоб дізнатися, що ж між ними буде далі. А особливого шарму додають часом пуританські погляди Фредеріка, які були прийнятні в суспільстві століття тому.
Другорядні персонажі також цікаві. А головне їх не багато, як в деяких історіях, що їх аж важко розрізняти. Вони всі на своїх місцях, всі виконують відведені їм ролі.
Сюжет повністю відповідає історії. Він не головний, а чудовий фон для взаємодії головних героїв. Але мені не вистачило трохи більше відомостей про магічні здібності вампірів та їх фізіологію, а також декількох фінальних розділів про подальше життя героїв.
Висновок буде короткий - я закохана в цю історію. А такого чоловіка як Фредерік потрібно в кожен дім.
Головна героїня шукає дешеве житло і знайшла , але прям за дуже низькою ціною . Вона шукає підступ , але не очікує , що підступ - сусід вампір . Вони починають один одним цікавитись , їх тягне один до одного і прям відчується хімія між ними . Через зрозумілі обставини , вони не дуже спішать перейти на романтичний рівень у стосунках .
Я люблю смішні книги , а ця книга саме така . Дуже багато смішних діалогів , приколів і незручних ситуацій . Вампір який спав 100 років відстав від життя і тепер стикається зі своєю відсталістю . Головна героїня допомагає йому стати сучасним , ну і звичайно це їх зближує .
Я не знаю чи повірила б на місці героїні , в те що мій сусід вампір . Але їхні стосунки дуже Круті і я з нетерпінням чекаю продовження цієї серії .
За сюжетом Кессі підселяється до чоловіка, який здає кімнату за копійки. Її дивує усе: ціна (200 доларів в місяць), інтер'єр в олдскульному стилі, дивні умови проживання, де вона прийшла на все готове, а із зобов'язань — не турбувати головного героя, бо він спить днями, а живе ночами. Ще також вона точно ні в якому разі не має заходити до кімнати головного героя і не заглядати в комірчину, яка є в квартирі. Усьо.
Наївна історія, де кульмінація вирішилась у досить дурний та комічний спосіб. Але зрештою книгу раджу читати суто через особистість вампіра. Ну бо такого джентльмена ви точно ніде не зустрінете. Він пише Кессі листи на якомусь раритетному папері і запаковує конверт восковою печаттю (бо ненавидить сучасні ґаджети), купує майже все для квартири, щоб покращити досвід проживання з ним для дівчини (бо джентльмен), дарує Кессі подарунки на заселення і просто так, а ще неймовірно підтримує її у всьому та захоплюється її вмінням жити це життя. Ще він має бездоганний стиль та такі ж бездоганні костюми, високий зріст та величезний член (куди ж без нього?). Але насправді сексуальна сцена тут досить притомно описана, що я б навіть не завагалась дати почитати книгу якійсь підлітці від 14. Ну, тобто, так, тут є згадка про член, але я не думаю, що сучасних підлітків злякає саме він.
Ще приємно було зустріти нарешті героїню, якій 32, бо переважно такого типу ромкоми будуються на любові між людьми до 30. Про вампірів тут в загальному сказано мало, тож ця деталь сприймається як частина особистості і майже не впливає на сюжет.