Книга мені дуже сподобалась, вона перевершила всі мої очікування. Не банальний сюжет, відчувається, що авторка гарно пропрацювала книгу з історичного контексту. Детально змальовані міста, якими вони стали після війни, як бідували люди, які проблеми їх оточували.
Головна героїня викликає щиру симпатію. Вона впевнена, внутрішньо сильна, але водночас м'яка, добра, жіночна.
В книзі багато уваги приділяється кулінарії. Герої постійно щось їдять, а ще частіше п'ють. Поряд із рецептами різних смаколиків, які куштують у ресторанах, зображені рецепти від яких крається серце: таборний суп, деруни з картопляного лушпиння та чай для біженців. І за допомогою цього книга стає більш довершеною.
Роман привертає увагу до багатьох соціально важливих питань і, нажаль, показує, що добро не завжди перемагає зло.
Книгу читала неспішно, смакуючи її, в деяких моментах навіть перечитувала, що би осягнути все що відбулось. Кінцівка мене вразила