І коли одного дня вона стає свідком як трійка інших підлітків вбиває хлопця, Клері намагається їм завадити. Але виявляється, що це не звичайний хлопець, а демон.
А його вбивці не звичайні підлітки, а тіньові мисливці, які з дитинства вчилися вбивати нечисть.
І так як, Клері вдалося їх побачити, це означає, що і вона не звичайна дівчина. У ній тече кров тіньових мисливців.
Ось так в один день життя дівчини перевертається з ніг на голову, усе летить шкереберть, а її життя та життя її матері висить на волосині. Адже повернулося давнє зло, яке хоче встановити свої порядки та наробити поганих справ.
Твіст в кінці книги трішки збиває з пантелику.
Я сподіваюся, що це якось вирулиться в наступних книгах, бо це не діло.
Бачила якийсь пост, що цей твір виявляється спочатку був фанфіком про Драко. І от при читанні я не могла не помічати явні відсилки до світу Гаррі Поттера.
Як я не бачила їх раніше?
Це я вдруге читаю цю книгу, і вперше я не дуже високо оцінила цю історію. Я навіть не можу сказати чому (можливо через переклад, і ту жахливу обкладинку від КСД), адже я із задоволенням прочитала книгу цього разу. Я дуже багато всього призабула, тому, у принципі, можна сказати, що читала книгу як вперше.
Я з нетерпінням чекаю продовження, бо далі цикл я не читала.
А тепер про вміст. "Місто кісток" — це підліткове фентезі у найкращих традиціях жанру, хоча іноді аж занадто підліткове. Але я розраховую, що наступні частини циклу додадуть і логіки в діях героїв, і глибини їхньому розвитку. Введення у світ відбувається поступово, без жодного "на тобі й розбирайся". Тут вам і демони, і вампіри, і перевертні, і навіть напівянголи-напівлюди зі своїми бойовими місіями.
В центрі сюжету — звичайна дівчина Клері Фрей, яка несподівано виявляє, що її життя переплітається з магічним світом мисливців, які борються з демонами та іншими темними силами. А ще руни – магія, що буквально втілюється на шкірі героїв!
Валентин, головний антагоніст, поки що виглядає трохи плоско, але в ньому є щось і страшне, і привабливе. Він прагне змінити світ заради власних переконань, і хоч його мотиви на перший погляд можуть здатися класичними для "великого лиходія", я чекаю, що його образ розкриється глибше в наступних книгах.
У підсумку, "Місто кісток" — це перша сходинка до великого циклу, де попереду чекає ще багато сюжетних інтриг, героїв, магії та, сподіваюся, розвитку. Чи раджу? Якщо хочеться легкого фентезі з яскравим оформленням і поступовим зануренням у чарівний світ, то так! А я вже з нетерпінням поглядаю на наступну частину серії.