Місто тіней

«Місто тіней» Мії Марченко — українське підліткове фентезі про дванадцятирічну Марту, яка після смерті матері переїжджає до батька в Місто-біля-Моря. Батька вона майже не знає, у новій школі почувається чужою, а нагадуванням про дім для неї стає маленький янгол зі слонової кістки, мамин подарунок. Коли янгол починає змінюватися, Марта помічає іншу дивину. Тіні в місті здатні рухатися самостійно, і дівчинка бачить те, повз що інші люди проходять далі.

Марта і мамин янгол у «Місті тіней»

Марта бере фігурку із собою, бо вона нагадує про матір і попереднє життя. Тому зміна янгола для дівчинки важить ще до того, як вона починає розуміти, що відбувається в місті. В одному з епізодів Марта переслідує сажотруса, вимагаючи повернути їй фігурку. Щоб наздогнати його, вона видирається металевою драбиною, хоча її сходинки вкриті кригою. Цей учинок показує, наскільки багато для неї означає маленька річ, яку дорослі могли б прийняти за прикрасу.

Знайомство з батьком відбувається паралельно з пошуком пояснення міських дивин. Дівчинка мусить звикати до чужої оселі й вирішувати, з ким може говорити про те, що бачить. Її самотність має конкретні обставини. У місті немає людей, які пам’ятають її колишнє життя так, як пам’ятає вона, а нові знайомі ще не знають, чому зміна фігурки й поведінка тіней так її тривожать.

Приморське місто у підлітковому фентезі Мії Марченко

Місто-біля-Моря спочатку має зрозумілі для Марти місця. Треба ходити до школи, повертатися додому й вивчати незнайомі вулиці. Поступово в такому звичному просторі стають важливими стіни, дахи, темні проходи та самі тіні. В уривку зі сценою погоні читач стежить і за тим, куди зникає сажотрус, і за фізичними перешкодами, які Марта долає дорогою. По той бік укріплень Марта бачить кам’яного лицаря з Ратушної площі. Він іде в обладунках і мугикає пісню про кораблі. Знайома міська статуя стає вартовим, а деталь із пісні пов’язує його з приморським місцем дії. Такий епізод дає уявлення про те, як Марченко використовує міські споруди та пам’ятники, коли відкриває дівчинці інший бік міста.

Книжка підійде підліткам, яким цікаві історії про таємне життя знайомих місць і героїнь, що розгадують його самі. Тут варто очікувати і пригод із погонями та небезпекою, і спокійніших епізодів, у яких Марта вчиться жити поруч із малознайомим батьком. Для читачів, які обирають видання «Жоржа», окрема особливість цієї версії — чорно-білі ілюстрації Оксани Домахіної. Вони дають ще один спосіб придивитися до міста, де дівчинка поступово починає розрізняти звичне й дивне.