Моїй донечці. Записки тата з війни

«Моїй донечці. Записки тата з війни» Гліба Бітюкова — збірка документальних нарисів лікаря й військового медика, написаних за три роки служби. Більшість записів адресовано маленькій доньці, яка на початку повномасштабного вторгнення була надто мала, щоб зрозуміти, куди зник тато. Він розповідає їй про роботу, відстань між ними й подробиці буднів, які хоче запам’ятати.

Спорожнілий Київ і кава, що нагадує про дім

Нарис «Сніг» починається на чотирнадцятий день вторгнення. Автор бачить поодинокі машини на київських вулицях і спалахи в нічному небі. Він згадує, як раніше разом із донькою дивився на зорі й шукав місяць, схожий на кавун. В іншому нарисі кава з апельсиновим соком на мить повертає його до довоєнного життя. Бітюков п’є її, змерзлий і брудний, під дощем, і згадує домашнє тепло та обійми з донькою. У цих сценах один спогад починається з київського неба, а другий — зі смаку знайомого напою.

Як записки продовжуються в документальному відео

Два нариси стали основою документальних робіт студії «Вавилон-13». У виданні є QR-коди, за якими можна переглянути відео й зіставити його з письмовими записами. В інших текстах Бітюков розмірковує про навички, що знадобилися йому під час служби. Зокрема, описує, як важливо було вчасно зупинитися, навіть коли йому самому важко пояснити своє рішення.

Книжка підійде читачам української документальної прози, яким важливий особистий голос військового медика. Звернення до доньки дає побачити, як служба змінює спільні звички родини й саму можливість говорити про свій день.