Останні сторінки я читала не те що зі сльозами на очах, у мене прямо дамбу прорвало. Так мені гірко було за цих двох телепнів, які програли своє життя.
Це історія двох закоханих, які з самого дитинства вподобали одне одного.
Але він «не такий, і вона «не така», і «що люди скажуть».
От і повʼязали свої долі вони з іншими людьми, яких не кохають. А от кохання один до одного вони пронесуть через все своє життя. Тільки кохання це буде мстиве, підступне, болюче та печальне.
Воно буде псувати все і всіх навколо.
Хоча, навіщо в цьому звинувачувати кохання?
Неправильні вибори роблять саме люди.
Це історія про те, що іноді люди знаходять один одного, щоб все життя страждати і мучати один одного.
Що дуже сумно, але життєво.
Такі історії краще читати, і робити висновки з них. А не переживати таке в реальному житті.
Це моя третя книга, прочитана у авторки.
Від «Ініціації» я була в поганому сенсі в шоці. Це було так погано, що аж страшно.
«Село не люди» мені, в принципі, сподобалася, але були питання.
Ця книга мені сподобалася найбільше в авторки.
Не знаю, чи ще продовжу знайомство з творчістю авторки, але цю книгу можу рекомендувати.