Роман написаний від імені Джонні Вілрайта, який неспішно розповідає про свого найкращого друга Овена Міні. Хлопці з дитинства проводили весь час разом, їх дружба пройшла випробування часом і більше походила на стосунки між рідними братами. Джонні ріс без батька і матір втратив після фатального удару м'ячем, але ніщо не похитнуло його довіри до незвичайного хлопця з дивним голосом.
Овен Міні був наділений гострим розумом, харизмою та вірою, що яскраво виділяло його серед однолітків і перекривало недоліки зовнішності та голосу. Хлопець з малих літ відчуває свою обраність і призначення, яке він має виконати. Він несе тягар знання свого майбутнього і невпинно готується зустрітися зі своєю долею, впевнений, що нічого не відбувається просто так.
Рухаючись сторінками книги я змінювала свою думку про Овена, то вважала його фанатиком, то несповна розуму, але врешті решт, людиною яка дійсно мала своє призначення.Можна довго розмірковувати чому все сталося саме так і чи можна було піти іншим шляхом, але відчуття божественного задуму не полишало мене.
Мені сподобався неспішний, розмірений стиль автора, завдяки якому крок за кроком занурюєшся в атмосфера книгу. Історія викликає різні емоції, є над чим посміятися, а ще більше поплакати. Я навіть не очікувала, що в фіналі ридатиму, настільки вразила мене кінцівка книги.
Книга доволі велика, це історія з якою не хочеться поспішати, тож готуйтися до філософського читання.
Оповідь про Овена веде його найкращий друг. Овен був аномально маленьким і з самого дитинства діти не те щоб знущались, але грались та дразнили. Самонавіювання, що трапляється після матчу, дуже змінює хлопця.
Книга дуже багато на подробиці, більше схоже на біографію героя, але в художньому стилі. Було тут і про війну у Вʼєтнамі, про політику, про президента Кеннеді, ну і звичайно про релігію. Читається повільно, я постійно відкладала та переключалась на щось інше, хотілось відволіктись, але в той же час я б не сказала що було нудно.
Були тут і комічні та цікаві моменти, але все таки основне в книзі це життя Овена з розповідей його друга. Книга трохи повільна, йшла мені не легко, хоч було і цікаво, але динаміки зовсім небагато. Загалом враження про книгу непогане, у такому собі чисто американському стилі.
Перед цим звісно посидіти, поплакати, трішки заспокоїтися.
Історія розповідається від особи Джонні Віл¬райта. Йому уже за сорок, це дорослий чоловік, якого цікавить релігія, політика та бейсбол (тут буде багато релігії, політики і бейсболу). Але навіть після стількох років, він постійно повертається думками в ті часи, коли він був другом Овена Міні.
Так читач повертається в минуле, де Джонні та Овен живуть в маленькому містечку, грають в бейсбол, приймають участь в шкільних постановках. Роблять всілякі речі, притаманні хлопцям їхнього віку.
Але вже з перших моментів, зрозуміло, що Овен не простий хлопчик. Він прийшов в цей світ з великою метою, він тут бо в нього є призначення.
І всю книгу він готується до цього призначення. А ще він готує всіх навколо, що він тут ненадовго.
Дуже багато моментів під час читання видаються дивними, недоречними, якоюсь нісенітницею.
Але коли всі пазли складаються в завершену картину, то читач розуміє, що автор готував, як міг, кожного з нас до фіналу.
Але все одно ніхто не може до такого підготуватися.
Овен Міні наразі для мене найкращий персонаж, написаний від початку віків.
Це феноменальна історія, з якою має познайомитися кожен.
Кожен має познайомитися з Овеном Міні.