Книга про видатні операції та хоробрих героїв «Моссаду» мені сподобалася, бо це як читати захопливий шпигунський трилер, але за реальними подіями й в сконцентрованому вигляді, все по ділу, нічого зайвого, ніякої водички. Хоча початок не дуже обнадіював. Бо написана книга сухувато, здавалось, що про справи, які вів Моссад можна було написати захопливіше. Але поступово сторінка за сторінкою мені засмакувало читання, я захопилась. Так, у книзі переважно суха інформація, але своєю інформативністю книга чіпляє найбільше. Про помилки, провали та про причини чому ці помилки сталися, мені було найцікавіше читати. Бо фіаско операцій псували імідж Моссаду в Ізраїлі та світі. І мені цікаво, як можливо було уникнути таких помилок?
Цікаво було читати, наприклад, про розшук нацистського злочинця Адольфа Айхмана, який «присвятив своє життя методичному вбивству 6 мільйонів євреїв. Після війни кат зник, і ніхто не знав, де він». Про помилки, які були допущені на початку слідства. І як далі виправлялися помилки, щоб розшукати злочинця. А ще цікаво було дізнатися, що виявляється можна було взяти доктора Йозефа Менґеле, «янгола смерті», але його проґавили.
Деякі розділи схожі на справжній шпигунський трилер, це, наприклад, коли розповідь йшла про дуель нацистського злочинця Цукуруса з агентом Моссаду, Антоном Кунцле, захопливо, з тими несподіванками, з якими може вийти чудовий художній роман.
Цікаво і про Йоселе Шумахера, восьмирічного хлопчика з міста Холон, якого викрали ультраортодокси на чолі з його дідом. «Старий хасид хотів зростити Йоселе в ортодоксальній традиції й викрав дитину в батьків». Це була цікава справа. У цій справі цікаво було б «зрозуміти, як дівчина-християнка стала фанатичною ортодоксальною юдейкою. Це ж два різні світи.». Але то вже психологічна частина історії, про це може чудово написати письменник художньої прози.
Ох багато чого цікавого й пізнавального знайшла я в цій книзі.
Тому книгу я прочитала швидко.
Відчайдушна боротьба за свою країну завжди захоплює і може стати прикладом для інших. Наша країна відчайдушно бореться зі своїм ворогом. І ти замислюєшся, чи описані способи боротьби підходять і для твоєї країни, коли безжальний ворог нікого не шкодує.
В книжці дуже детально описуються операції, від планування до реалізації, призначення відповідальних, організація груп та інше, що були здійснені ізраїльською розвідкою проти іранців. Ця війна між країнами досить тривала, і тому Моссад був створений не на короткий період часу і не на кілька операцій, а на дуже багато, і це була не лише помста, а і організація для боротьби з тероризмом (від знищення розробок ракет до знищення самих терористів). В книжці описується і проживання під прикриттям і ціла сітка шпіонів по всьому світу. Мені книжка сподобалась, але з післясмаком смутку, що скільки терористів не вбивай, а вони всеодно з’являються у вигляді нових обличь.