Мова драконів

У мене були питання до сюжету й занурення в світ, але по емоційності книга мені сподобалась. І читати її в мене було найбільше бажання з усіх трьох книг, які прочитала в липні. Тому все ж на Goodreads поставила їй 5⭐️, хоча по відчуттях мені вона десь на 4,5.

Це фентезійна книга. Історія про альтернативний Лондон 1923 року. Про світ, в якому поряд із людьми живуть дракони. Але світ цей розвалюється, у Лондоні проходять протести проти нерівності та класової системи, а Мирна угода між людьми і драконами от-от може зруйнуватися. Вівʼєн особливо не звертає на це увагу, для неї дії уряду — правильні. Вона у другому класі, що майже елітний. Та її світ перевертається з ніг на голову, коли батьків арештовують. Дівчині доводиться вийти зі своєї «мильної бульбашки».

Вівʼєн — лінгвістка, дуже талановита, адже знає кілька людських мов і кілька драконівських. У книзі дуже багато уваги приділено питанню мову, і мені це дуже цікаво було читати. Авторка показує, наскільки мова може бути важливою у питаннях виживання, боротьби за свою країну, за свою націю. Це було дуже близько.

Крім того, в книзі ще й назріває війна, спочатку громадянська з протестами, згодом вона стає більш масштабна. І тут теж було багато флешбеків до нашої реальності.

?Водночас у мене були деякі питання до сюжету і його розвитку. З одного боку авторка непоганий світ створила, дала йому історію, описала минулі події, які вплинули на те, де герої є зараз і чому вони в таких умовах. Вона змалювала тоталітарний світ, у якому суспільство поділено на класи, і кожен живе із загрозою бути пониженим, а отже — може в будь-який момент все втратити. І зроблено це, щоб контролювати людей. Крім того, у нас тут не просто людське суспільство, а люди живуть із драконами, історіях яких теж непогано описана. У мене більше питання до розвитку сюжету теперішнього — усе настільки динамічно, що я навіть не встигала прожити деякі моменти книги. Інколи все так швидко описувалось, що я тільки й встигала моргати, а хотілось трішки уповільнитися, щоб уявити все в голові, інколи було відчуття, що я не можу зрозуміти, як це можливо, як героям це вдалось, ніби з ними було постійно неймовірне везіння. А одну з фінальних сцен, яка мала б розбити мені серце, я навіть якось не прожила, бо все так швидко відбулось, а сама героїня навіть не встигла показати нормально свої емоції, коли ми вже бачимо іншу не менш цікаву й важливу сцену, розкриваються нові карти.

Тож за це я б і знизила книзі оцінку. Хоча з іншого боку — це янг едалт. А ще — все ж це було цікаво, і мені хотілось читати далі й далі. Авторка порушила цікаві питання, а ще показала, як на мене, зовсім новий погляд у книгах про драконів.

Що на вас чекає:
▪️дракони в небі й не тільки;
▪️тоталітарне суспільство, поділене на класе;
▪️корумпований уряд;
▪️мовне питання;
▪️суміш історичної вигадки та фентезі;
▪️альтернативна історія;
▪️усе не таке, яким здається, і скрізь чатують шпигуни та коаліції;
▪️вибір, на який бік стати.

Коли Вівʼєн уже потрапила в Блетчлі-парк, то там таке закрутилось, що я прямо перейнялась героями, адже на них там чекали ледь не ігри на виживання.

Персонажі книжки — неоднозначні, і тим цікаві. Рекрути або ізгої, як ще їх називали, вибрані для спеціальної місії премʼєр-міністеркою «злочинці», бо майже кожен із них зробив або зробить щось таке, про що буде шкодувати. Водночас вони і не є однозначно поганими. Кожен із них стикається із певним вибором і має його зробити, а потім — жити з наслідками.

У книзі також є романтична лінія, але вона не прямо основна. Було цікаво спостерігати за її розвитком, а особливо — почитати бонусний розділ від його імені.

Якщо ви любите історії про драконів, із вайбом даркакадемії, де є протистояння, трішки романтичної лінії і дуже гостросюжетний початок та фінал — це вам сподобається

Як на мене, то "Мова Драконів" С. Ф. Вільямсон вміщує в собі доволі багато гостро політичних тем. Але як вже видно з назви більше всього тут про мови і насправді, ця книжка знову змусила мене замислитися про ідентифікації себе за допомогою мови. Так, це все подано у вигляді фентезі, але як на мене то читачу самому дають в таких спосіб дібрати власні відповіді до деяких питань. Бо мова, як виявляється, насправді важлива. Бо кожна мова, навіть якщо вона і не драконяча, містить в собі той національний код якого ми зараз потребуємо.
Що до самої історії, то вона починається з класових заворушень і переростає у справжню війну через насильство яке влада чинить щодо свого народу. Головна героїня спостерігає на це через призму рожевих окулярів, які з неї намагаються стягнути і її друзі, і рідні, але вона вперто вірить у свої погляди, які їй нав'язує суспільство. І на мою думку, як раз таки цим і підкупляє ця історія. Тому що тут немає героя який йде на війну з гордо піднятою головою, ми бачимо дівчинку, якій настільки промили мізки, що вона не бачить далі своєї бульбашки. Дівчинку яка просто хоче повернутися додому у своє комфортне життя щоб втілювати власні амбітні мрії.
Але коли її батьків ув'язнюють через зраду, головній героїня робить серію аж занадто запальних вчинків, за що її карають на направляють на секретний об'єкт, де розробляються нові види озброєння, а також намагаються розгадати таємницю справжньої драконячої мови. Це не якийсь там завод з масовим виробництвом, це заміський будинок, що надає камерності героям та їх відносинам. Мені дуже сподобалась атмосфера, яку ми часто бачимо в кіно коли описують Першу світову війну. Тут є всі елементи того часу: скрипуче радіо, як єдиний зв'язок з зовнішнім світом, постійно завішані важкими шторами вікна та постійна охорона таємниць. Але на жаль шпіонська лінія в книжці досить слабенька і одразу можна здогадатися хто працює на повстанців. В книжці також є романтична лінія, досить мила, але вона не є центром історії і інколи вигладає досить химерно.
Драконів мені у книжці було трішки замало, але впевнена, що це буде виправлено в наступній частині. Взагалі як для першої частини книжка досить непогана, я не можу сказати що я від неї в захваті, але скоріше за все буду читати продовження.

«не вивчати нічого, крім людських мов, означало б зрадити самих себе. це все одно, що стерти драконів та їхню історію.»

в цій книжці кожен читач знайде те, що любить. хочете круто закручений сюжет з битвами, політикою і магією? є. хочете милий роман? є. хочете багато драконів з характерами, почуттями, передісторією, власною політичною системою і мовами? є. ця книга — ідеальний баланс між жанрами і піджанрами, яка закохує в себе, драконів що в ній живуть, і мови, якими вона наповнена.

✨вівʼєн 17, вона аж ніяк не добра героїня, яка рятує всіх в шкоду собі. вона персонажка з сірою мораллю, яка робить все можливе, аби вижити в суспільстві, розділеному на класи, і врятувати сім’ю. вона поліглотка і знає 9 мов (6 з них драконячі), і вона робить багато хибних рішень на шляху до своєї мети, через що і опиняється в закритому маєтку разом з іншими підлітками і має працювати на владу, яка фактично шантажує її життями родини. вона опиняється в центрі громадянської війни і має вирішити на чиєму боці вона бореться, і це рішення складне і тернисте, бо все своє життя вона росла серед пропаганди «без класів неможливе мирне життя», «без мирної угоди дракони всіх повбивають». але з кожним днем вівʼєн дізнається правду про цю «мирну угоду» і знайомиться з людьми, які страждали через кастову систему.

тут дійсно дуже багато драконів і про драконів. вся книжка буквально присвячена їхньому вивченню, не тільки мові драконів, а й анатомії, регіональним відмінностям і політиці. вівʼєн і ко (які там кайфові персонажі всі, неоднозначні, зі своїм бекграундом і думками) день за днем вивчають їх, і разом з ними і читач.

сюжет динамічний, нас з перших сторінок кидають у вир подій і битв (не всі вони на мечах, більшість — на словах, бо мова тут це зброя, набагато страшніша за вогонь драконів), нам показують мислення привілейованої людини з кастової системи, що попри всі докази продовжує захищати її. будьте готові, що персонажка може дратувати, в ній горить юнацький максималізм і не бажання ставити під сумніви те, у що вона вірила 17 років свого життя. але будьте готові і до того, що ви зрозумієте її і будете разом з іншими героями переживати, яку ж сторону вона обере у фіналі☁️

кінець... чомусь я не думала про те, що це лише перша частина, і була до нього не готова. щиро вірю у правило всіх фентезі, що помер, не значить насмерть, і так сильно чекаю другу частину. а вам просто дуже раджу прямо зараз брати до рук «мову драконів» і читати.