Відгуки і рецензії читачів
28.07.2026
Я обожнюю психологічні трилери з складним сюжетом, несподіваними поворотами і тропом ненадійного оповідача. Чесно кажучи, очікувань від книги було багато, бо чула багато справді хороших відгуків, і це якраз той жанр, який я люблю. Проте, вау-ефекту в мене не трапилось, але книга хороша, на один раз і для прихильників жанру підійде, а для менш досвідчених читачів точно буде ще більш цікавою.
Читалась легко, та й об'єм книги дуже маленький, тому за 2 вечори її і прочитала. В центрі сюжету - цікава, хоч і досить банальна ситуація. Жінка, яка мовчить практично протягом всієї книги дуже інтригує і змушує читача багато чого додумувати самостійно про її історію. Тео ж чомусь викликав сильну антипатію ще з перших сторінок, щось в ньому було відштовхуюче і відразливе, особливо його стосунки з дівчиною.
Про кінцівку я почала здогадуватись лише на останніх сторінках уже, що досить класно, тобто інтрига трималась практично до самого кінця і це великий плюс. Книга тримає читача в напрузі, постійно підкидаючи нову інформацію, в якій ти невільно починаєш сумніватись уже. Майстерна гра з психікою.
Читалась легко, та й об'єм книги дуже маленький, тому за 2 вечори її і прочитала. В центрі сюжету - цікава, хоч і досить банальна ситуація. Жінка, яка мовчить практично протягом всієї книги дуже інтригує і змушує читача багато чого додумувати самостійно про її історію. Тео ж чомусь викликав сильну антипатію ще з перших сторінок, щось в ньому було відштовхуюче і відразливе, особливо його стосунки з дівчиною.
Про кінцівку я почала здогадуватись лише на останніх сторінках уже, що досить класно, тобто інтрига трималась практично до самого кінця і це великий плюс. Книга тримає читача в напрузі, постійно підкидаючи нову інформацію, в якій ти невільно починаєш сумніватись уже. Майстерна гра з психікою.
21.10.2025
психологічний трилер від якого я не очікувала нічого, але отримала цікаву історію із заплутаним сюжетом, який має кілька ліній, які в кінці складаються, як шматочки головоломки, в одну велику. і вона стає неочікувано очікуваною.
сюжет розповідає про молодого психотерапевта тео, який захоплюється історією художниці алісії беренсон, що кілька років тому ніби-то вбила свого чоловіка. вона — єдиний свідок вбивства (чи то нещасного випадку) але свідчення дати не може, оскільки після вбивства замовкає і більше не бажає спілкуватися ні з ким. її відправляють у психлікарню і відтоді її історія стає черговим сюжетним скандалом у медія, всі забувають про це вбивство. всі крім тео, який щиро зацікавлений у "вилікуванні" художниці.
написано легко, персонажі цікаві, особливо пацієнти з лікарні і сам головний герой який з кожним наступним розділом розкривається зовсім з іншої сторони. спочатку я не розуміла нащо нам розповідають іншу сюжетну лінію про особисте життя тео, але під кінець, коли всі лінії почали сплітатись і переплітатись, я сиділа і по кілька хвилин намагалась усвідомлювати як круто завернув сюжет автор. малі незначні деталі, запах цигарок, жести, погляди, значення картин (одніє конкретної картини значення якої нам розжували через трагедію еврипіда "алкеста") все це — частини однієї великої розгадки. скажу чесно, здогадатися хто вбивця легко. на перший погляд. але те як все насправді відбулося у історії дійсно трохи шокує.
я насолодилася цією книгою і прочитала її буквально за два дні, вона невелика, захоплива і точно варта вашої уваги. прекрасний приклад книжки для гарного вечора
сюжет розповідає про молодого психотерапевта тео, який захоплюється історією художниці алісії беренсон, що кілька років тому ніби-то вбила свого чоловіка. вона — єдиний свідок вбивства (чи то нещасного випадку) але свідчення дати не може, оскільки після вбивства замовкає і більше не бажає спілкуватися ні з ким. її відправляють у психлікарню і відтоді її історія стає черговим сюжетним скандалом у медія, всі забувають про це вбивство. всі крім тео, який щиро зацікавлений у "вилікуванні" художниці.
написано легко, персонажі цікаві, особливо пацієнти з лікарні і сам головний герой який з кожним наступним розділом розкривається зовсім з іншої сторони. спочатку я не розуміла нащо нам розповідають іншу сюжетну лінію про особисте життя тео, але під кінець, коли всі лінії почали сплітатись і переплітатись, я сиділа і по кілька хвилин намагалась усвідомлювати як круто завернув сюжет автор. малі незначні деталі, запах цигарок, жести, погляди, значення картин (одніє конкретної картини значення якої нам розжували через трагедію еврипіда "алкеста") все це — частини однієї великої розгадки. скажу чесно, здогадатися хто вбивця легко. на перший погляд. але те як все насправді відбулося у історії дійсно трохи шокує.
я насолодилася цією книгою і прочитала її буквально за два дні, вона невелика, захоплива і точно варта вашої уваги. прекрасний приклад книжки для гарного вечора
25.05.2025
Книга сподобалася, сюжет розвивається стрімко, затягує в себе. Прочитала її буквально за 2 вечори, хотілося поскоріше розгадати загадку, яку пропонує автор.
Сподобалося, що головний герой Тео Фабер психіатр, психотерапевт. Ця частина його роботи з Алісією мені найбільше сподобалася, а також спогади про роботу самого Тео з психотерапевткою Рут. Подобається, що події відбуваються в психіатричній лікарні.
Звичайно, я не здогадувалася, хто саме винний в тому, що сталося з Алісією. Фінал для мене бу неочікуваним, але цікавим.
Цікаво, що оповідь Тео перемежовується з щоденником Алісії, таким чином, оповідь ведеться від двох персонажів, і картина подій стає більш об’ємною.
В цьому романі висвітлюється багато питань: стосунки між батьками та дітьми, стосунки в сім’ї та подружні зради. Алісія – відома талановита художниця, і її чоловік Гебріел – фотограф. Тому також приділяється увага творчості, картинам Алісії, що вона через них ніби спілкувалася з людьми.
Також в романі є лінія, пов’язана з грецькою мифологією. Розказується про п’єсу Евріпіда «Алкеста», в якому дружина вирішила піти на смерть, замість свого чоловіка. Але Аід повернув її з царства мертвих, після чого вона перестала говорити. Певно, це як певний ключ, для розгадки фіналу історії.
А директора психіатричної клініки, де знаходиться Алісія, і куди переходить на роботу Тео звати Діомед. Діомед в давньогрецькій міфології був царем Аргосу.
Сподобалося, що головний герой Тео Фабер психіатр, психотерапевт. Ця частина його роботи з Алісією мені найбільше сподобалася, а також спогади про роботу самого Тео з психотерапевткою Рут. Подобається, що події відбуваються в психіатричній лікарні.
Звичайно, я не здогадувалася, хто саме винний в тому, що сталося з Алісією. Фінал для мене бу неочікуваним, але цікавим.
Цікаво, що оповідь Тео перемежовується з щоденником Алісії, таким чином, оповідь ведеться від двох персонажів, і картина подій стає більш об’ємною.
В цьому романі висвітлюється багато питань: стосунки між батьками та дітьми, стосунки в сім’ї та подружні зради. Алісія – відома талановита художниця, і її чоловік Гебріел – фотограф. Тому також приділяється увага творчості, картинам Алісії, що вона через них ніби спілкувалася з людьми.
Також в романі є лінія, пов’язана з грецькою мифологією. Розказується про п’єсу Евріпіда «Алкеста», в якому дружина вирішила піти на смерть, замість свого чоловіка. Але Аід повернув її з царства мертвих, після чого вона перестала говорити. Певно, це як певний ключ, для розгадки фіналу історії.
А директора психіатричної клініки, де знаходиться Алісія, і куди переходить на роботу Тео звати Діомед. Діомед в давньогрецькій міфології був царем Аргосу.
23.12.2024
Мовчазна пацієнка - це справжній шедевр серед трилерів, який захоплює з перших сторінок. Я давно не читала такої книги, яка б змогла так сильно тримати в напрузі і водночас залишати таке глибоке враження. Це не просто історія про злочин, це психологічний трилер, в якому кожен поворот сюжету - це маленька загадка, яку хочеться розгадати до кінця.
Важливо відзначити, що автор створює таку атмосферу, що ти немов би опиняєшся всередині цієї історії. Персонажі реалістичні, кожен із них має свої таємниці, а сюжет не дає тобі спокою, поки не дізнаєшся, що сталося насправді. Що мене вразило - це не тільки напруженість, але й те, як плавно розкриваються всі важливі деталі. Кожен крок веде до нових відкриттів, а в кінці ти просто сидиш з відкритим ротом від того, як все несподівано зійшлося.
Автор чудово грає з емоціями читача, постійно тримаючи в напрузі і водночас даруючи моменти шоку. Моя здивованість не покинула мене навіть після останньої сторінки. Книга дійсно
Важливо відзначити, що автор створює таку атмосферу, що ти немов би опиняєшся всередині цієї історії. Персонажі реалістичні, кожен із них має свої таємниці, а сюжет не дає тобі спокою, поки не дізнаєшся, що сталося насправді. Що мене вразило - це не тільки напруженість, але й те, як плавно розкриваються всі важливі деталі. Кожен крок веде до нових відкриттів, а в кінці ти просто сидиш з відкритим ротом від того, як все несподівано зійшлося.
Автор чудово грає з емоціями читача, постійно тримаючи в напрузі і водночас даруючи моменти шоку. Моя здивованість не покинула мене навіть після останньої сторінки. Книга дійсно
14.09.2024
Ну що, Мовчазна пацієнтка... Ох, де я була раніше, щоб не дістати цю книгу в руки? Спойлерів не буде, обіцяю, але коли я дочитала до останньої сторінки, просто сиділа з відкритим ротом. Якщо вам здається, що ви все зрозуміли після перших 50 сторінок – ні, ви зовсім не зрозуміли!
Алісія Беренсон — художниця, яка мовчить після вбивства свого чоловіка. Вона — головна загадка книги, і ти просто приречена гадати: "Ну скажи щось вже, чому ти це зробила?". Її мовчання тисне протягом усієї історії, і, чесно кажучи, я вже була готова сама спробувати її розговорити. Але ось що дійсно вражає – це те, як Майклідес майстерно закручує інтригу навколо цього мовчання, поки ти сидиш, збираєш пазли і думаєш, що знаєш, куди все йде. І ось тут головна пастка!
Тео Фабер, психотерапевт, який вирішив, що він той самий "обраний", щоб розкрити правду про Алісію... Чесно, спершу він здався мені трохи самовпевненим. Але зі сторінки на сторінку я не могла визначитися, кого більше жалкую — його чи її. І їхня динаміка — це просто гра на нерви. Весь час чекаєш: зараз! Зараз щось вибухне.
І ще один момент, який мене вразив — це мистецька сторона історії. Алісія не просто художниця, її картини — це відображення її душевного стану, і ти починаєш замислюватися: чи не говорять вони більше, ніж вона сама? Її знаменитий автопортрет після вбивства чоловіка — о, це не просто картина, це суцільна загадка! Відчула себе детективом, аналізуючи кожен мазок.
Що стосується атмосфери, то книга створює таке відчуття ізоляції й тривоги, що ти й сам відчуваєш себе на місці Алісії, в цій її тиші. Лондон, психіатрична клініка, в яку ніби всі прийшли з власними скелетами в шафах, і ось ти серед них, намагаєшся зрозуміти, що тут не так.
Фінал, до речі, вражає. Я думала, що розгадала всі головоломки, але автор вирішив кинути мені кривий м’яч, і я ловила його, сидячи в шоці. Це той рідкісний випадок, коли в кінці ти переосмислюєш ВСЕ, що читав раніше.
Загалом, якщо вам хочеться гостросюжетного психологічного трилера з абсолютно несподіваним фіналом — Мовчазна пацієнтка... вас не розчарує. Головне — тримайте голову холодною і не намагайтеся передбачити всі ходи автора. Ви все одно програєте!
Алісія Беренсон — художниця, яка мовчить після вбивства свого чоловіка. Вона — головна загадка книги, і ти просто приречена гадати: "Ну скажи щось вже, чому ти це зробила?". Її мовчання тисне протягом усієї історії, і, чесно кажучи, я вже була готова сама спробувати її розговорити. Але ось що дійсно вражає – це те, як Майклідес майстерно закручує інтригу навколо цього мовчання, поки ти сидиш, збираєш пазли і думаєш, що знаєш, куди все йде. І ось тут головна пастка!
Тео Фабер, психотерапевт, який вирішив, що він той самий "обраний", щоб розкрити правду про Алісію... Чесно, спершу він здався мені трохи самовпевненим. Але зі сторінки на сторінку я не могла визначитися, кого більше жалкую — його чи її. І їхня динаміка — це просто гра на нерви. Весь час чекаєш: зараз! Зараз щось вибухне.
І ще один момент, який мене вразив — це мистецька сторона історії. Алісія не просто художниця, її картини — це відображення її душевного стану, і ти починаєш замислюватися: чи не говорять вони більше, ніж вона сама? Її знаменитий автопортрет після вбивства чоловіка — о, це не просто картина, це суцільна загадка! Відчула себе детективом, аналізуючи кожен мазок.
Що стосується атмосфери, то книга створює таке відчуття ізоляції й тривоги, що ти й сам відчуваєш себе на місці Алісії, в цій її тиші. Лондон, психіатрична клініка, в яку ніби всі прийшли з власними скелетами в шафах, і ось ти серед них, намагаєшся зрозуміти, що тут не так.
Фінал, до речі, вражає. Я думала, що розгадала всі головоломки, але автор вирішив кинути мені кривий м’яч, і я ловила його, сидячи в шоці. Це той рідкісний випадок, коли в кінці ти переосмислюєш ВСЕ, що читав раніше.
Загалом, якщо вам хочеться гостросюжетного психологічного трилера з абсолютно несподіваним фіналом — Мовчазна пацієнтка... вас не розчарує. Головне — тримайте голову холодною і не намагайтеся передбачити всі ходи автора. Ви все одно програєте!
02.05.2024
В мене не було дуже високих очікувань щодо цієї книги, мені просто хотілось почитати якийсь трилер, щоб відволіктись від реальності. Невеликий об’єм (до 300 сторінок) і захопливий сюжет зробили свою справу: я до середночі не могла відкласти книгу, доки не дочитала. І кінцівка просто зриває дах. Ну очі в мене точно повилазили на лоба.
Важко розповідати про сюжет, щоб нічого не заспойлерити, бо це якраз той випадок, коли краще менше знати про розвиток подій і зберегти інтригу розслідування.
А вихідні дані такі: Алісію, відому й успішну художницю, звинувачують у вбивстві чоловіка. У її винуватості ніхто не сумнівається, але не зрозумілі її мотиви. Сама ж Алісія з того моменту не розмовляє.
У психіатричній клініці, в якій вона перебуває вже кілька років, з’являється новий психотерапевт Тео. Він має особливий інтерес до цієї пацієнтки, тож пробує зблизитись із Алісією і розговорити, вивідати правду. Він досліджує її дитинство та сімейне життя і ми дізнаємось багато подробиць про її непросту долю. Паралельно розкривається й історія самого психотерапевта.
Дві третини книги доволі розмірені, автор поступово вводить нас у курс справ а вкінці на вас чекатиме справжній бабах. Але що відбувається після того – оповите таємницею.
Книга ідеальна для обговорення подій і мотивації головних героїв.
Важко розповідати про сюжет, щоб нічого не заспойлерити, бо це якраз той випадок, коли краще менше знати про розвиток подій і зберегти інтригу розслідування.
А вихідні дані такі: Алісію, відому й успішну художницю, звинувачують у вбивстві чоловіка. У її винуватості ніхто не сумнівається, але не зрозумілі її мотиви. Сама ж Алісія з того моменту не розмовляє.
У психіатричній клініці, в якій вона перебуває вже кілька років, з’являється новий психотерапевт Тео. Він має особливий інтерес до цієї пацієнтки, тож пробує зблизитись із Алісією і розговорити, вивідати правду. Він досліджує її дитинство та сімейне життя і ми дізнаємось багато подробиць про її непросту долю. Паралельно розкривається й історія самого психотерапевта.
Дві третини книги доволі розмірені, автор поступово вводить нас у курс справ а вкінці на вас чекатиме справжній бабах. Але що відбувається після того – оповите таємницею.
Книга ідеальна для обговорення подій і мотивації головних героїв.
17.03.2024
Алісія, так звати головну героїню книги, але вона про це вам не розповість, бо мовчить після того, як убила свого чоловіка і намагалася накласти на себе руки. Правда, не факт, що це вона. Адже вона не розмовляє, і знаходиться в психіатричній лікарні.
Тут же з'являється лікар-психотерапевт, на ім'я Тео, який упевнений у своїх здібностях, і в тому, що він зможе розговорити дівчину і з'ясувати, що ж сталося насправді.
Загальне враження від книги в мене залишилося позитивне, я була захоплена і занурена в книгу протягом усього часу читання.
Розповідь ведеться по черзі і від двох осіб, тому нам дається можливість подивитися на історію з двох сторін: від імені психотерапевта та пацієнтки.
У книзі також проводиться паралель між цією історією та давньогрецьким міфом про Алкесту - героїню, яка погодилася пожертвувати власним життям, щоб врятувати свого чоловіка.
Мені було досить цікаво читати книгу, але фінал підвищив її оцінку до максимальної, тому що мене просто захлеснули емоції і факт того, що я була настільки далеко від істини у своїх думках, і навіть натяку в моїй голові не було саме на такий фінал.
Тут же з'являється лікар-психотерапевт, на ім'я Тео, який упевнений у своїх здібностях, і в тому, що він зможе розговорити дівчину і з'ясувати, що ж сталося насправді.
Загальне враження від книги в мене залишилося позитивне, я була захоплена і занурена в книгу протягом усього часу читання.
Розповідь ведеться по черзі і від двох осіб, тому нам дається можливість подивитися на історію з двох сторін: від імені психотерапевта та пацієнтки.
У книзі також проводиться паралель між цією історією та давньогрецьким міфом про Алкесту - героїню, яка погодилася пожертвувати власним життям, щоб врятувати свого чоловіка.
Мені було досить цікаво читати книгу, але фінал підвищив її оцінку до максимальної, тому що мене просто захлеснули емоції і факт того, що я була настільки далеко від істини у своїх думках, і навіть натяку в моїй голові не було саме на такий фінал.