Мовчазна пацієнтка

Ну що, Мовчазна пацієнтка... Ох, де я була раніше, щоб не дістати цю книгу в руки? Спойлерів не буде, обіцяю, але коли я дочитала до останньої сторінки, просто сиділа з відкритим ротом. Якщо вам здається, що ви все зрозуміли після перших 50 сторінок – ні, ви зовсім не зрозуміли!

Алісія Беренсон — художниця, яка мовчить після вбивства свого чоловіка. Вона — головна загадка книги, і ти просто приречена гадати: "Ну скажи щось вже, чому ти це зробила?". Її мовчання тисне протягом усієї історії, і, чесно кажучи, я вже була готова сама спробувати її розговорити. Але ось що дійсно вражає – це те, як Майклідес майстерно закручує інтригу навколо цього мовчання, поки ти сидиш, збираєш пазли і думаєш, що знаєш, куди все йде. І ось тут головна пастка!

Тео Фабер, психотерапевт, який вирішив, що він той самий "обраний", щоб розкрити правду про Алісію... Чесно, спершу він здався мені трохи самовпевненим. Але зі сторінки на сторінку я не могла визначитися, кого більше жалкую — його чи її. І їхня динаміка — це просто гра на нерви. Весь час чекаєш: зараз! Зараз щось вибухне.

І ще один момент, який мене вразив — це мистецька сторона історії. Алісія не просто художниця, її картини — це відображення її душевного стану, і ти починаєш замислюватися: чи не говорять вони більше, ніж вона сама? Її знаменитий автопортрет після вбивства чоловіка — о, це не просто картина, це суцільна загадка! Відчула себе детективом, аналізуючи кожен мазок.

Що стосується атмосфери, то книга створює таке відчуття ізоляції й тривоги, що ти й сам відчуваєш себе на місці Алісії, в цій її тиші. Лондон, психіатрична клініка, в яку ніби всі прийшли з власними скелетами в шафах, і ось ти серед них, намагаєшся зрозуміти, що тут не так.

Фінал, до речі, вражає. Я думала, що розгадала всі головоломки, але автор вирішив кинути мені кривий м’яч, і я ловила його, сидячи в шоці. Це той рідкісний випадок, коли в кінці ти переосмислюєш ВСЕ, що читав раніше.

Загалом, якщо вам хочеться гостросюжетного психологічного трилера з абсолютно несподіваним фіналом — Мовчазна пацієнтка... вас не розчарує. Головне — тримайте голову холодною і не намагайтеся передбачити всі ходи автора. Ви все одно програєте!

В мене не було дуже високих очікувань щодо цієї книги, мені просто хотілось почитати якийсь трилер, щоб відволіктись від реальності. Невеликий об’єм (до 300 сторінок) і захопливий сюжет зробили свою справу: я до середночі не могла відкласти книгу, доки не дочитала. І кінцівка просто зриває дах. Ну очі в мене точно повилазили на лоба.

Важко розповідати про сюжет, щоб нічого не заспойлерити, бо це якраз той випадок, коли краще менше знати про розвиток подій і зберегти інтригу розслідування.
А вихідні дані такі: Алісію, відому й успішну художницю, звинувачують у вбивстві чоловіка. У її винуватості ніхто не сумнівається, але не зрозумілі її мотиви. Сама ж Алісія з того моменту не розмовляє.

У психіатричній клініці, в якій вона перебуває вже кілька років, з’являється новий психотерапевт Тео. Він має особливий інтерес до цієї пацієнтки, тож пробує зблизитись із Алісією і розговорити, вивідати правду. Він досліджує її дитинство та сімейне життя і ми дізнаємось багато подробиць про її непросту долю. Паралельно розкривається й історія самого психотерапевта.

Дві третини книги доволі розмірені, автор поступово вводить нас у курс справ а вкінці на вас чекатиме справжній бабах. Але що відбувається після того – оповите таємницею.
Книга ідеальна для обговорення подій і мотивації головних героїв.

Алісія, так звати головну героїню книги, але вона про це вам не розповість, бо мовчить після того, як убила свого чоловіка і намагалася накласти на себе руки. Правда, не факт, що це вона. Адже вона не розмовляє, і знаходиться в психіатричній лікарні.
Тут же з'являється лікар-психотерапевт, на ім'я Тео, який упевнений у своїх здібностях, і в тому, що він зможе розговорити дівчину і з'ясувати, що ж сталося насправді.
Загальне враження від книги в мене залишилося позитивне, я була захоплена і занурена в книгу протягом усього часу читання.
Розповідь ведеться по черзі і від двох осіб, тому нам дається можливість подивитися на історію з двох сторін: від імені психотерапевта та пацієнтки.
У книзі також проводиться паралель між цією історією та давньогрецьким міфом про Алкесту - героїню, яка погодилася пожертвувати власним життям, щоб врятувати свого чоловіка.
Мені було досить цікаво читати книгу, але фінал підвищив її оцінку до максимальної, тому що мене просто захлеснули емоції і факт того, що я була настільки далеко від істини у своїх думках, і навіть натяку в моїй голові не було саме на такий фінал.