Мрія кельта

«Мрія кельта» — масштабний історико-біографічний роман про Роджера Кейсмента, ірландця, чия доля поєднала боротьбу проти колоніального насильства, дипломатичну службу, політичний радикалізм і трагічний конфлікт із Британською імперією. Починаючись у лондонській в’язниці 1916 року, оповідь повертає героя до Конго й перуанської Амазонії — місць, де він на власні очі побачив, як економічна вигода може перетворити людей на витратний матеріал. Свідчення про жорстокість колоніальної системи змінюють Кейсмента назавжди й поступово ведуть його до запитання, від якого вже неможливо відмахнутися: якщо імперське панування є злочинним в Африці та Америці, чому воно має бути прийнятним в Ірландії?

Художнє осмислення життя реального Роджера Кейсмента, дипломата, гуманітарного діяча й ірландського націоналіста, страченого британською владою за державну зраду в серпні 1916 року.  Автор вибудовує складний портрет людини, яку в різні періоди називали гуманістом, героєм, бунтівником і зрадником, показуючи, як боротьба за права пригноблених поступово приводить Кейсмента до переосмислення власної країни та власної ідентичності.

Для кого цей роман?

• Для читачів історичної та інтелектуальної прози, біографічних романів і книжок про колоніалізм та визвольні рухи.
• Він може бути особливо цікавим тим, хто хоче краще зрозуміти політичну атмосферу початку XX століття, історію Ірландії, європейський колоніальний досвід у Конго й Амазонії та механізми, за допомогою яких особисте моральне прозріння здатне перетворитися на політичний бунт.
• Це не просто реконструкція життя незвичайного історичного діяча. Роман досліджує, як людина формує власні переконання під тиском побаченого й чи можливо залишатися вірним совісті, коли ця вірність робить тебе ворогом держави. 

«Мрія кельта» поєднує історичний масштаб, психологічну складність і роздуми про темні сторони імперій. Це роман про людину, яка починає з дослідження чужих страждань, а зрештою змушена переосмислити власну країну, службу й майбутнє. Книжка залишає не готовий вирок Роджеру Кейсменту, а складніше запитання: де проходить межа між героїзмом і зрадою, якщо історію кожного політичного вчинку можна прочитати з кількох протилежних боків?