А потім почалася лавина негативних відгуків. І мій запал підупав.
Але книга вже в мене на руках - треба читати.
Перші сторінок 40 були шокуючі - діти, які веселяться в калюжі крові, процес відтинання пальця, скалічені трупики щурів - загалом краще не вживати їжу під час читання.
Ця книга розповідає історію Ларкири, яка на початку книги знаходиться на дні існування, і це її випробування в честь 19-річчя - от такі веселі традиції її сімʼї.
Повертаючись додому, вона рятує від злодіїв молодого чоловіка, який дякує цій безпритульній дівчині (бо виглядає Ларкира не дуже) і каже, що він прямує на святкування дня народження доньки одного з найвпливовіших сімейств королівства.
Дарій і не знає, що саме ця дівчина і є зіркою свята.
Спочатку атмосфера книги дуже казкова, але це не діснеївська казка, а ніби оригінальна казка братів Ґрімм (з усіма темними моментами). Хоча мені було важко уявити ось цей світ Королівства Злодіїв.
Але на певному моменті Ларкира відправляється на своє перше сольне завдання, яке включає в себе гостини в домі Дарія, але при цьому вона є любовним інтересом його вітчима. А ще дізнатися, де купує магічний наркотик той самий вітчим. А ще пограбувати їхні скарбниці.
Дуже зайнята панянка.
І ця частина нагадує готичний роман з усіма його атрибутами - вона мені дуже сподобалася, зайшла в настрій.
Історія нагадує ретейлінг «Попелюшки», тільки це Дарія треба рятувати від лихого вітчима, а Ларкира тут виступає в якості принца.
Книга за своєю атмосферою дуже осіння. Адже більшість частину сюжету йдуть дощі, та і коли я читала, у мене за вікном теж йшов дощ - отмосфери співпали.
Мені книга сподобалася, і я планую продовжити читати цей цикл.
Ларкира отримує першу місію- стати нареченою герцога Лаклану і дізнатись всі його плани. А ще вона зустріне Дарія, спадкоємця Лаклану, у якого теж є своя мета. Хоч як не описували героїнь сильними та кровожадними, але я захоплювалась ними, їхнім звʼязком та чесністю.
Книга доволі жорстока, але невимовно цікава. Герої доволі специфічні, але притягують своєю харизмою. Здавалось Ларкира повинна купатись у розкоші, але часто буває у самих страшніших трушобах. Тут і монстри, і жорстокі вбивств, авантюри, неймовірна підтримка сестер, таке ніжне та заборонене кохання. Взагалі вся історія цікава та неповторна.
Дуже цікавий всесвіт, який просто заворожує та лякає. Мені історія видалась дуже цікавою та захопливою, я з насолодою прочитала цю книгу. А фінал був доволі чудовим та романтичним. Тепер цікаво дізнатись про долю інших сестер.
Щодо самої історії то вона неспішна, в ній немає якихось бойових сцен чи особливої динаміки. Вона саме така, як довгий дощовий день.
Інколи в книжці відбуваються досить жорстокі події, які впливають на емоційне та психічне здоров'я персонажів, але без фанатизму. Це досить легке фентезі, в якому більше приділяється кваги романтичним стосункам головних героїв, а також родинним зв'язкам.
Мені надзвичайно сподобалась історія родини головної героїні, те як до неї відносились сестри, а особливо батько. Як на мене, то кожній маленькій дівчинці варто біло б почути від своїх рідних саме такі слова, щоб ніколи в собі не сумніватись.
Сама історія кохання головних героїв не нав'язлива, але якщо враховувати, що це тільки перша частина трилогії, то на мою думку не варто було аж так швидко кидати їх в обійми один одного. Для формування їх відносин є ще багато часу. Але приємно, що головних героїв не зображують як залежних одне від одного і від їх почуттів. Вони самостійні та незалежні, в них свої переконання та свій внутрішній світ.
В цілому, світ та атмосфера книжки мені сподобались. Але не вистачало пояснень деяких речей та відповідей на деякі запитання. Наприклад, чи була дощова погода справді прокляттям, чи за цим ховалось дещо більше? Та багато інших. Але сподіваюсь, що на ці та інші запитання автор дасть відповіді у наступних частинах.