Читається легко, моментами навіть нудно, але за простотою лежать різні концепції. Окей, я тут зараз трохи перекажу книгу дуууже скорочено з додаванням своїх думок.
Канеман абстрактно знайомить нас з двома системами мислення - Система 1 (швидка, інтуїтивна, автоматична) та Система 2 (повільна, аналітична, свідома). Система 1 працює швидко, автоматично та інтуїтивно, з мінімальними зусиллями, тоді як Система 2 повільна, свідома та вимагає навмисних зусиль.
Так стається, що Система 1 непомітно для нас підміняє складні проблеми простішими (attribute substitution), на які ми можемо легко відповісти. Цей процес несвідомий, тому трапляються помилки судження.
Концепція WYSIATI (What You See Is All There Is), про яку мені не доводилося чути раніше, відома нам її процесом: мозок будує повну історію з обмеженої інформації; ми не просто ігноруємо відсутню інформацію - ми не усвідомлюємо, що вона відсутня.
А ще теорія перспектив, за яку автор отримав Нобелівську премію. Суть у тому, що ми оцінюємо виграші та втрати не абсолютно, а відносно певної точки відліку, і що втрати болять нас приблизно вдвічі сильніше, ніж радують еквівалентні виграші. І це має глибокі наслідки для розуміння економічної поведінки людей.
Клас, а для чого це все взагалі читати? Відповідь: для розуміння того, що наша раціональність обмежена не через лінощі чи недостатню освіту, а через фундаментальну архітектуру нашого мислення. Відхилення від раціональної поведінки впливають на рішення щодо адаптації до змін клімату, такі як неприйняття втрат, недооцінка подій з низькою ймовірністю та вплив евристичного мислення Системи 1 над аналітичним мисленням Системи 2. Інтуїція теж не добре дружить зі статистичними питаннями, особливо зараз з інформаційним перенавантаженням.
Ключові упередження та ефекти, про які нам треба пам'ятати завжди:
Ефект праймингу - попередня інформація несвідомо впливає на наші подальші думки та дії. Вплив однієї ідеї призводить до негайної та вимірюваної зміни в тому, наскільки легко активувати багато інших асоційованих ідей. Сюди відносимо рекламу, маніпуляції громадськістю та пропаганду.
Ефект якорування - це схильність людей надмірно покладатися на першу отриману інформацію (це якір) при прийнятті рішень. Наприклад, якщо вам спочатку показати дорогий товар за 1770 грн, то товар за 1290 грн здасться вигідною пропозицією, хоча насправді він може не вартувати й 900 грн. Це використовується в маркетингу постійно - від "знижок" до переговорів про зарплату.
Регресія до середнього - статистичне явище, коли екстремальні результати зазвичай супроводжуються більш помірними. Якщо спортсмен показав видатний результат, наступний, швидше за все, буде гіршим - не через погіршення майстерності, а через статистичну закономірність. А ми постійно шукаємо причинні пояснення там, де діє проста статистика, що призводить до помилкових висновків у різних сферах.
Ефект володіння (endowment effect) - тенденція надавати більшу цінність речам лише тому, що вони нам належать. Експерименти показують, що люди вимагають приблизно вдвічі більшу суму за продаж предмета, ніж готові заплатити за його покупку. Тому нам іноді важко позбутися старих речей або змінити звички - ми переоцінюємо те, що вже маємо.
Переконаний, що цю книгу потрібно прочитати всім. А потім перечитати. Її потрібно проходити в школах (хоча б якусь скорочену і адаптовану для учнів версію) і точно в університетах. Після прочитання «Мислення…» я зрозумів, що когнітивістику потрібно доносити до всіх, і як же шкода, що роз’яснення особливостей роботи нашої голови взагалі, чи то майже взагалі, відсутні в усіх навчальних програмах (я не лише про школу). «Мислення…» прояснило мені про мою ж поведінку більше ніж з десяток інших книг на цю тему. В кожному другому розділі я впізнавав себе… (нажаль). І так, це далеко не лише про економіку.
Це вже класика. Канеман, до того як зібрати весь свій науковий доробок в цій книзі, опублікував безліч статей, наукових робіт і отримав Нобелівську премію… і читаючи інші книги по когнітивістиці (і не тільки) цікаво підмічати, що всі автори посилаються на його роботи…. Ну бо це ж класика)
Книга написана легко і зрозуміло. Один розділ (10 сторінок) – один «біас». Можна читати по розділу в день, щоб краще осмислювати інформацію. В плані подачі «Мислення…» теж еталонний приклад як доносити до широкого загалу складні речі. Так, я знаю, доносити до непосвячених (до мене наприклад) це спрощувати і щось втрачати…. Але доносити треба.
10/10 однозначно.