На захід із жирафами

Зворушливий роман, натхненний неймовірною історією двох жирафів, які потрапили в заголовки газет і завоювали серця американців у часи Великої депресії

Вудро Вільсон Нікель помер тихо і непомітно у звичайний день, звичайною смертю, у досить незвичайному віці — 105 років. У порожній палаті юна медсестра зупинилася перед старою армійською скринею, підняла кришку, очікуючи знайти вицвілу військову форму й вигорілі світлини, але побачила… жирафа й десятки перев'язаних стосів записок — загадковий слід його довгого життя:

Я знав небагатьох справжніх друзів, і двоє з них були жирафи...

1938 рік. Велика депресія затягується. Гітлер загрожує Європі, а втомлені світом американці прагнуть дива. Вони знаходять його у двох жирафах, які дивом вижили під час урагану, перетинаючи Атлантику. Далі — дванадцятиденна подорож спеціальною вантажівкою із Південної Каліфорнії до зоопарку Сан-Дієго. За кермом — молодий бешкетник Вудро Вільсон. 

«На захід із жирафами», заснована на реальних подіях історія, що переплітає правду й вигадку, де зустрічаються перша у світі жінка-директорка зоопарку, Старигань із загадковим минулим, молода фотографка із особистою таємницею і негідники. 

Як це — змінитися завдяки грації дивовижних тварин, доброті незнайомців і плину часу?

Чому варто прочитати книжку «На захід із жирафами»?

• Натхнення з реальних подій: книга заснована на реальній історії двох жирафів, які пережили ураган і подорожували через усю Америку під час Великої депресії. 
• Атмосфера епохи Великої депресії: роман переносить читача в 1938 рік, коли Америка ще не оговталась від Великої депресії, а світ стояв на порозі війни. 
• Роздуми про дружбу, самотність, доброту й вплив тварин на людей: історія показує, як простий акт милосердя та краса природи здатні змінити життя і допомогти знайти новий сенс.
• Унікальний стиль авторки, відзначений критиками: Texas Center for the Book визнав твір найкращим романом 2023 року.

Про авторку:

Лінда Рутледж (Lynda Rutledge) — американська письменниця і журналістка, яка все життя захоплюється тваринами. За свою бурхливу кар'єру вона мала змогу погладити дитинчат носорогів, попірнати із черепахами, що перебувають під загрозою зникнення, прогулятися з табуном жирафів і політати на дельтаплані зі швейцарської гори, маневруючи серед ураганів. Писала публіцистику для відомих видань (Chicago Tribune, Chicago Sun-Times, Poets & Writers, Houston Post, The San Diego Union-Tribune) й організацій, таких як Habitat for Humanity та Зоопарк Сан-Дієго, здобувала нагороди й стипендії за художню літературу. Її дебютний роман Faith Bass Darling’s Last Garage Sale став лауреатом книжкової премії Ліги письменників Техасу 2013, його екранізували з Катрін Деньов у головній ролі (французька назва: La dernière folie de Claire Darling).

Бестселер «На захід із жирафами», визнаний найкращим романом 2023 року за версією Texas Center for the Book (філіалу Бібліотеки Конгресу США), написаний під впливом реальної історії про пару жирафів, які пережили ураган і подорожували через усю країну у переобладнаній вантажівці під час Великої депресії, полонивши серця і потрапивши в понад 500 заголовків газет.

Цитати:

У світі є багато чого, через що можна завмерти, як укопаному. І до цього списку точно входить ситуація, коли в тебе з-за благенької огорожі втупилась пара істот вагою у дві тонни. Треба було відскочити назад. А я підійшов ближче, до самої загороди, і почав розглядати цих звірів в усій їхній величі: мій погляд піднімався від величезних копит до широких тулубів і вище — по плямистій шиї до кулястих ріжків. У мене й самого була довга шия, але навіть вона занила від болю — так сильно я закинув голову, щоб роздивитися цих велетнів.

Та я ніяк не міг заглушити в собі мрії про молоко й мед, що їх подарували мені жирафи, яких везли в Каліфорнію, і я відчув, як непевний вогник надії в моїй душі розгорається яскравим багаттям. Ось що в ті часи робила з людьми надія — навіть крихітні її іскри. Вона змушувала будувати плани й плекати надії, виконання яких залежало від дурнуватої ідеї та пари жирафів. І ти чіплявся за цю надію, плекав її, беріг від усіх загроз, тому що тільки вона й відрізняла тебе від інших волоцюг із порожнім поглядом, котрі, загинувши задовго до своєї фізичної смерті, безцільно йшли, куди ведуть ноги.

Там, де не впорався мій внутрішній брехун, на допомогу завжди приходив злодій, але й у нього шансів буде мало, якщо сидіти на місці. 

Тварини самодостатні, вони живуть, слухаючи голоси, яких нам не почути, і знають те, що виходить за межі нашого крихітного світогляду. А жирафи серед них головні мудреці. Слони, тигри, мавпи, зебри... Поруч із ними відчуваєш зовсім не те, що поруч із жирафами. Взяти хоча б цих двох красенів, хай яке пекло вони вже пережили, — не зводячи очей із жирафів, він усміхнувся. — Та ти за них не хвилюйся. Їх чекає зоопарк Сан-Дієго, де тепло й затишно, як удома, і зелено, наче в саду, і цілий рік із моря віє свіжий бриз. Там їм уже не доведеться турбуватися ні про пошук їжі, ні про те, щоб сховатися від левів, — там їх любитиме ціле місто просто за те, що вони дадуть нам можливість пізнати себе краще. Нам це тільки на користь, скажу тобі. Нашому нещасному світу бракує якогось чуда природи, здатного навчити нас таємниць життя.

Спогади міцно пов’язані з речами. Часом варто лиш відчути запах, почути чи побачити щось, і ти вже переносишся в інший куточок країни або й світу, а може, навіть в інше десятиліття, у той момент, коли тебе цілує великоока красуня чи дає стусана сп’янілий товариш. І над цим у тебе немає жодної влади. Варто мені лише побачити пил під час прибирання в кімнаті, я згадую, як колись давно, ще в Техасі, дивився на коричневу бурю. А коли дивлюсь на рожеві півонії, то відразу ж подумки переношуся у Францію часів Другої світової, до свіжої братської могили.