Щодо книги - вона дуже атмосферна, я люблю цю всю атмосферу маленького містечка, людей, які знають один одного все життя і мають спільну історію, спільноти, які мають свої цінності і люблять свій дім, мальовнича і дика, непередбачувана природа.
Головний герой Кем, як завжди, грін флег, проте має багато травм, які стоять на перешкоді його щастю. Віллов - не менш травмована, проте сильна та вольова. Стосунки Кема з батьком - окрема болюча тема, яка заслуговує на увагу.
Книга читалась легко і швидко, на одному подиху. Головні герої, попри складне спільне минуле, мають потужну хімію і класно взаємодіяли один з одним. Ти їм віриш, співпереживаєш і протягом всієї книги вболіваєш за них.
Також відповідаючи на коментар нижче - авторка пише про військовослужбовців, бо всі чоловіки в її сім'ї служать або служили. І це важлива тема для неї протягом всього життя, яка відобразилась в її творчості.
Я розумію чому Кем відступився від бажання бути з Віллов , в молодому віці , але незрозуміло чому це зробила вона . Якось сумно , що вона вирішила зустрічатись з іншим , маючи почуття до Кема. Це несправедливо по відношенню до трьох сторін . Дозволяти себе любити , знаючи , що ніколи так не зможеш полюбити у відповідь .
Мені сподобалось, як вони взаємодіяли між собою , після повернення Кема . В цілому вони себе поводили , як дорослі люди , що не притаманно любовним романам . Мені вже трохи набридли ці драми висмоктані з пальця , тому ця історія мені дуже сподобалась . Нарешті головні герої , які вчаться на помилках , не хочуть ще раз все тратити , розмовляють і йдуть на зустріч один до одного .
Найбільше в цій книзі мені сподобалась тема вибору , відповідальності за своє життя . Мені було дуже шкода батька Кема , який хворий на Альцгеймера (не спойлер , бо це на початку книги буде одразу ). Я вважаю , що людина має право сама обирати , як і коли життя це має закінчитись , якщо ця людина тяжко хвора і невиліковна . Дійсно важка , але і важлива тема