Найкоротша історія економіки

Секрет економіки полягає в тому, що найпотужніші досягнення виникають із жменьки великих ідей, які можуть бути втілені в життя будь-ким.

Чи замислювались ви про те, які саме економічні сили стоять за війнами, інноваціями і реформами? Як епідемії сприяли виникненню капіталізму і ринкової системи, а винайдення плуга — зростанню гендерної нерівності? І якою ціною сформовані ключові ідеї економіки, яким ми слідуємо й донині? 

«Найкоротша історія економіки» —  це пізнавальна і водночас розважальна книжка від професора економіки Австралійського університету Ендрю Лі, яка розкриває історію економіки від перших згадок давніх часів до кризових реалій сучасного світу. Автор досліджує, як економічні ідеї впливали на світ раніше, чому вони продовжують формувати світовий порядок тепер і чи можливо змінити їх у майбутньому.

Чому варто прочитати книжку «Найкоротша історія економіки»?

• Змістовна, насичена і водночас розважальна книжка про економічні ідеї та сили, які формують наш світ.
• Історія економіки, яка охоплює століття і континенти: від радикальних джерел усім відомої гри «Монополія» до розбудови перших американських хмарочосів. 
• Пояснює, чому ми багатші, живемо довше, маємо здоровіших дітей, є значно продуктивнішими та щасливішими, ніж наші предки. 

Про автора

Ендрю Лі (Andrew Leigh)  — професор економіки Австралійського національного університету (до 2010 року), доктор філософії з державної політики Гарвардського університету, помічник міністра з питань конкуренції, благодійності, фінансів та зайнятості, а також федеральний депутат від округу Феннер в австралійському парламенті. Лауреат премії Економічного товариства Австралії для молодих економістів та член Австралійської академії соціальних наук.

Цитати:

Форма материків також мала значення. Якщо Євразія «широка», то Африка та Америки «довгі». Це означає, що люди могли досліджувати (і освоювати) Євразію, залишаючись в одному кліматичному поясі. Просуваючись Євразією по широті, не потрібно було вигадувати нові способи виживання в незнайомому середовищі, а інновації в землеробстві поширювалися в схожих кліматичних умовах. Проте досліджувати Африку та Америки по довготі — набагато складніше завдання. Як зазначає географ Джаред Даймонд, ці базові умови пояснюють, чому Євразія колонізувала Африку, Америки та Океанію, а не навпаки. Оскільки багатство, зрештою, підживлювало військову міць, масштабні сільськогосподарські революції заклали основу для становлення імперій.

У стародавні часи єгиптяни побудували піраміди, греки — Акрополь, а римляни — Пантеон. Великі споруди, як правило, були маркером величезних відмінностей у рівні багатства та впливовості — тим, що один науковець назвав «монументальною проблемою».

Монетами стало простіше платити за повсякденні речі, а в подорожах їх можна було носити в торбинці на поясі. Вони були важливим аспектом розширення Римської імперії. Часом люди вперше дізнавалися про нового імператора, коли бачили його зображення на монеті.

Брюгге, що лежало в затоці Звін, — ще одне місто, долю якого визначила морська торгівля. У 1301 році місто було таким заможним, що коли королева Франції відвідала його, вона зауважила: «Я думала, що я єдина королева, але бачу тут 600 суперниць». Два століття по тому затока Звін замулилася, а Брюгге занепало. Комерційний центр регіону перемістився на 80 кілометрів на захід, до Антверпена, де кораблі могли легко пришвартуватися. Зрештою, дотепники охрестили місто «Брюгге-як-Смерть».

Чорна смерть також є драматичною ілюстрацією економічних наслідків. Дефіцит робочої сили подвоїв європейську реальну заробітну плату (тобто заробітну плату з урахуванням інфляції). Несподівано вільної землі стало відносно більше, тож орендна плата знизилася. Баланс сил змістився на користь селян — певною мірою чума вбила феодалізм. Чорна смерть також вплинула на ціни. Прості харчові продукти, як-от пшениця, подешевшали, а товари, виробництво який вимагало значних зусиль, подорожчали. Унаслідок зростання заробітної плати та зниження земельної ренти фермери перейшли на діяльність, яка вимагала більших площ — розводили велику рогату худобу та овець. Завдяки зростанню доходів робітники почали їсти більше м’яса. Зріс попит на пиво, що було маркером гарного рівня життя в ту епоху.